Дискусія про роль цифрових пристроїв у школах загострюється напередодні нового навчального року: дедалі більше шкільних округів переглядають доцільність використання комп'ютерів і планшетів на уроках. Приводом стало не лише падіння результатів тестів з математики та читання після заміни підручників екранами, а й глибші наслідки для розвитку дітей.
Професорка Вищої школи освіти Пенсильванського університету Сара Шнайдер Кавана та професорка Школи освіти Портлендського університету Кеті А. Деніелсон наголошують, що початкова школа завжди навчала більшому, ніж читання та математика. Діти опановували вміння чекати, поки інший висловить думку, перш ніж поділитися власною, обговорювати розбіжності та пояснювати свої міркування. Такі уроки є критичним аспектом дорослішання, адже когнітивний розвиток дитини відбувається через особисту взаємодію, а не лише через отримання інформації.
Сучасні адаптивні програми та комп'ютери забезпечують індивідуалізоване навчання, що має свої переваги. Однак, застерігають дослідниці, існують і суттєві компроміси. Коли учень самостійно проходить математичні завдання на екрані замість розв'язання задач із однокласниками, він не чує альтернативних способів мислення. Таке колективне навчання стає особливо важливим в епоху штучного інтелекту, коли зростає цінність суто людських якостей: уваги, допитливості, здатності до судження, емпатії та співпраці.
«Дітям не потрібна школа, яка стає схожою на цифровий світ, — пишуть професорки. — Вони й так занурені в цей світ більшу частину часу поза школою. Їм потрібне місце, створене для інших цілей: для розмови, а не споживання контенту, для співпраці, а не персоналізації. Це не опір майбутньому; це підготовка дітей бути повноцінними людьми в ньому».
Використання комп'ютерів та онлайн-навчання неухильно зростало десятиліттями, а під час пандемії COVID-19 стало необхідністю. Проте після завершення карантинів школи не повернулися до попередніх практик, а продовжили покладатися на технології. Це спричинило зростаючу протидію: станом на липень законодавці щонайменше у 17 штатах внесли або обговорювали законопроєкти щодо використання пристроїв та екранів у класах. Другий за величиною шкільний округ країни, Лос-Анджелес Юнайтед, цього року заборонив використання екранів у школі для учнів від дошкільної групи до першого класу та обмежив час перед екраном для старших учнів.
Доказів того, що пристрої шкодять не лише оцінкам, а й здатності дітей мислити, стає дедалі більше. Нейробіолог Джаред Куні Горват у письмових свідченнях Комітету Сенату США з торгівлі, науки та транспорту заявив, що покоління Z є менш когнітивно здатним, ніж попередні, попри безпрецедентний доступ до технологій. Це перше покоління в новітній історії, яке показало нижчі результати стандартизованих тестів, ніж попереднє. Горват вказує на кореляцію між результатами та часом, проведеним за комп'ютерами в школі.
«Ми стикаємося з викликами складнішими й масштабнішими, ніж будь-що в історії людства — від перенаселення до еволюціонуючих хвороб і морального занепаду, — зазначив науковець. — Зараз, як ніколи, нам потрібне покоління, здатне осягати нюанси, утримувати в напрузі кілька істин і творчо розв'язувати проблеми, які ставлять у глухий кут найкращі дорослі уми сьогодення». Хоча результати тестів не завжди свідчать про інтелект, вони відображають когнітивні здібності, які, за словами Горвата, за останнє десятиліття неухильно знижуються.
