Старший офіцер Центрального управління інноваційної діяльності Збройних сил України та засновник батальйону безпілотних літальних апаратів 68-ї бригади «Шершні Довбуша» Андрій Оністрат подав рапорт на звільнення з військової служби. Причиною стало чергове переведення, яке він розцінює як дисциплінарне покарання за свою публічну підтримку міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та інноваційного проєкту «Вирій».

Про своє рішення Оністрат повідомив у коментарі виданню «Українська правда» та у власних соціальних мережах. За його словами, увечері йому зателефонував керівник і повідомив про надходження копії наказу про переведення до 17-го армійського корпусу на посаду, яку сам офіцер називає «головним папероводом». Це формулювання вказує на суто адміністративну, небойову роль, що, на думку Оністрата, є свідомим приниженням його досвіду та заслуг.

«Що ж, я пишу рапорт на звільнення з ЗСУ! — написав Оністрат. — Я думаю, що це завдяки підтримці „Вирія“. Можливо, через дописи про підтримку Федорова. А можливо і те і те. Важко, і не думав що от так». Він додав, що рапорт оформив за 32 хвилини через застосунок «Армія+», оскільки всі необхідні документи вже були підготовлені заздалегідь. Це вже не перший подібний випадок у його військовій кар'єрі: раніше, за словами Оністрата, колишній командир 68-ї бригади Олексій Шум намагався усунути його від роботи з підрозділом, але тоді втручання Михайла Федорова та тодішнього головнокомандувача Валерія Залужного дозволило зберегти посаду.

Андрій Оністрат є відомою фігурою в українському військовому середовищі, особливо в сфері застосування безпілотних технологій. До повномасштабного вторгнення він працював у банківському секторі, а з початком війни став одним із піонерів використання дронів на фронті. Він заснував батальйон БПЛА «Шершні Довбуша», який діє у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Устима Кармелюка. Його підрозділ відомий ефективним застосуванням FPV-дронів та інших безпілотних систем для розвідки та ураження цілей противника.

Конфлікт навколо переведення Оністрата викликав значний резонанс у медіа та соціальних мережах. Багато військових аналітиків та волонтерів висловлюють занепокоєння, що подібні кадрові рішення можуть негативно вплинути на моральний дух у війську та знизити ефективність інноваційних підрозділів. Оністрат неодноразово наголошував, що його діяльність була спрямована на розвиток безпілотних технологій, які стали критично важливими для сучасної війни. Його підтримка проєкту «Вирій», який займається масштабуванням виробництва дронів, та особисто Михайла Федорова, який координує цифровізацію армії, очевидно, стала причиною тертя з окремими військовими керівниками.

Варто зазначити, що Оністрат має досвід успішного подолання бюрократичних перешкод. У 2023 році він опинився в подібній ситуації, коли командир бригади Олексій Шум намагався перевести його на іншу посаду. Тоді завдяки втручанню Михайла Федорова та Валерія Залужного вдалося зберегти Оністрата в системі інноваційної діяльності ЗСУ. Нинішнє переведення, на думку самого офіцера, є прямим наслідком його публічної позиції. Він зазначив, що не очікував такого розвитку подій, але готовий до звільнення, якщо його досвід та знання не потрібні армії в тому форматі, в якому він може бути найбільш корисним.

Ситуація навколо Оністрата висвітлює ширшу проблему в українському війську: конфлікт між традиційною військовою бюрократією та інноваційними підходами, які часто вимагають гнучкості та нестандартних рішень. Багато експертів вважають, що успіх України у війні значною мірою залежить від здатності впроваджувати нові технології, зокрема безпілотні системи, і що кадрові рішення, які перешкоджають цьому, можуть мати стратегічні наслідки. Поки що офіційної реакції від командування 17-го армійського корпусу чи Міністерства оборони на заяву Оністрата не надходило.

Оністрат також нагадав, що його попередній досвід звільнення був пов'язаний із конфліктом навколо 68-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону, який він фактично створив та фінансував. Тоді, за його словами, командир бригади намагався відібрати підрозділ, але втручання вищого керівництва дозволило врегулювати ситуацію. Нинішнє рішення про звільнення, схоже, є остаточним для офіцера, який не бачить можливості продовжувати службу в умовах, що, на його думку, є дискримінаційними та контрпродуктивними для обороноздатності країни.