Дослідження компанії Reco показало, що 80% корпоративних інструментів штучного інтелекту можуть працювати без нагляду ІТ-відділу. Йдеться про програми, які співробітники впроваджують самостійно або які вбудовані в робочі сервіси, але не проходять офіційної перевірки на безпеку. Для бізнесу це означає, що частина даних і процесів може опинитися поза межами контрольованої інфраструктури.
Проблема полягає в тому, що ШІ-агенти часто мають доступ до пошти, документів, клієнтської бази чи внутрішніх систем. Якщо такий інструмент не внесено до реєстру і не налаштовано згідно з політикою безпеки, компанія може не знати, які саме дані він обробляє і куди їх передає. Саме тому відсутність нагляду перетворюється на окремий фактор ризику, а не лише на технічну деталь.
Фахівці з кібербезпеки зазвичай радять почати з інвентаризації: визначити, які ШІ-інструменти вже використовуються в компанії, хто їх підключив і до яких ресурсів вони мають доступ. Далі варто встановити чіткі правила для нових впроваджень, зокрема щодо дозволів, журналювання дій і перевірки постачальників. Такий підхід дає змогу використовувати переваги штучного інтелекту, не відкриваючи бізнес для зайвих загроз.
Для керівників і власників малого та середнього бізнесу це також питання витрат. Інциденти з витоком даних можуть коштувати компаніям значних сум, тож інвестиції в контроль і навчання персоналу зазвичай окупаються швидше, ніж ліквідація наслідків. Водночас обмеження не мають бути надмірними, інакше співробітники почнуть обходити правила і користуватися інструментами неофіційно.
4
