Саміт Шанхайської організації співпраці (ШОС), що відбувся на початку вересня в Бішкеку, перетворився на демонстрацію нової геополітичної конфігурації: до столиці Киргизстану з'їхалися лідери держав, які сумарно представляють більшість населення планети, тоді як жоден західний лідер до переліку гостей не потрапив. Серед учасників — президент Росії Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Ірану Масуд Пезешкіан.
Колись маловідома організація, створена для врегулювання прикордонних питань і зміцнення довіри в Центральній Азії, нині дедалі частіше позиціонується як головний форум для держав, які прагнуть обмежити домінування Заходу у світовій політиці та економіці. Прибуття делегацій високого рівня до Бішкека супроводжувалося посиленими заходами безпеки, а сама подія привернула увагу міжнародних оглядачів як індикатор зміни балансу сил.
Експерти звертають увагу на символічне значення саміту: ШОС поступово перетворюється з регіонального клубу на глобальний майданчик, де обговорюються не лише питання безпеки, а й торговельні маршрути, фінансові розрахунки та спільні інфраструктурні проєкти. Для Китаю, який головує в організації, цей саміт став нагодою продемонструвати здатність формувати порядок денний для значної частини світу без участі США та Європейського Союзу.
Показовою стала риторика лідерів під час двосторонніх зустрічей на полях саміту. Володимир Путін, за даними кремлівських пресслужб, наголошував на темі мирного врегулювання, тоді як Нарендра Моді порушував питання України, що свідчить про різні пріоритети учасників навіть у межах одного блоку. Іранський президент Масуд Пезешкіан використав трибуну для зміцнення двосторонніх зв'язків з ключовими партнерами, зокрема Росією та Китаєм.
Відсутність західних делегацій не є випадковою: ШОС свідомо формує альтернативну систему координат, у якій рішення ухвалюються без огляду на Брюссель чи Вашингтон. Спостерігачі зазначають, що до організації входять або входять як спостерігачі країни, які перебувають під санкціями або мають напружені стосунки із Заходом, що перетворює саміти ШОС на своєрідний клуб за інтересами.
Для Киргизстану, який приймав саміт, подія стала можливістю підкреслити власну роль у регіональній дипломатії, попри обмежені економічні ресурси. Бішкек активно використовує членство в організації для залучення інвестицій із Китаю та Росії, а також для зміцнення транзитного потенціалу на стику Центральної та Південної Азії.
Аналітики звертають увагу, що зростання ваги ШОС відбувається на тлі послаблення ролі традиційних західних інституцій у глобальному управлінні. Водночас внутрішні суперечності між учасниками — зокрема між Індією та Пакистаном або між Китаєм та Росією щодо сфер впливу в Центральній Азії — залишаються стримувальним чинником для перетворення організації на повноцінний військово-політичний блок.
Підсумкові документи саміту, як очікується, міститимуть спільні заяви щодо багатополярного світоустрою, нерозривного зв'язку безпеки та розвитку, а також заклики до реформування глобальних фінансових інституцій. Чи стануть ці декларації основою для практичних кроків, стане зрозуміло вже під час наступних зустрічей у межах організації, які відбуватимуться впродовж наступного року під головуванням Киргизстану.