Ціна нафти еталонної марки Brent станом на ранок 14 вересня 2026 року становила 110,42 долара за барель. Це на 79 центів, або на 0,72%, вище за показник попереднього дня, коли барель коштував 109,63 долара. Порівняно з минулим роком вартість нафти зросла на 43,30 долара — з 67,16 долара. Таким чином, річне зростання сягнуло 64,41%.
За останній місяць ціни на нафту також суттєво підвищилися: місяць тому барель Brent коштував 89,25 долара, тобто зростання становить 23,71%. Таке стрімке подорожчання відбувається на тлі посилення геополітичної напруженості, зокрема на Близькому Сході, та скорочення видобутку країнами OPEC+. Учасники ринку реагують на ризики перебоїв із постачанням, що штовхає котирування вгору.
Нафта марки Brent є головним світовим бенчмарком, оскільки саме за нею цінується більшість торгованої у світі сировини. Американське Управління енергетичної інформації також використовує Brent як основне орієнтирне значення у своєму щорічному енергетичному прогнозі. Для Північної Америки таким орієнтиром є техаська нафта WTI, але глобальні тенденції найкраще відображає саме Brent.
Зростання цін на нафту безпосередньо впливає на вартість пального для кінцевих споживачів. Хоча ціна на заправках включає витрати на переробку, транспортування, податки та націнку мереж, саме сировинна складова формує понад половину кінцевої вартості пального. Коли нафта дорожчає, ціни на бензин і дизель зростають швидко, тоді як у разі зниження вони знижуються повільно — явище, відоме як «ракети та пір’я».
Додатковий тиск на ціни створює скорочення запасів у Стратегічному нафтовому резерві США, який використовується для згладжування різких стрибків під час перебоїв із постачанням. Однак цей інструмент не є довгостроковим рішенням і має обмежений обсяг. Крім того, нафта тісно пов’язана з цінами на природний газ: коли нафта дорожчає, деякі галузі переорієнтовуються на газ, що підвищує попит на нього.
Історично ціни на нафту відзначалися високою волатильністю. У 1970-х роках нафтова криза, спричинена ембарго країн Близького Сходу, призвела до різкого зростання. У середині 1980-х ціни впали через зниження попиту та появу нових виробників поза OPEC. У 2008 році котирування сягнули піку, але потім обвалилися разом із світовою фінансовою кризою. Під час пандемії COVID-19 у 2020 році ціна нафти впала нижче 20 доларів за барель.
Поточне зростання також пов’язане з політикою адміністрації США щодо розширення видобутку. У 2025 році було відкрито понад 1,5 мільйона акрів у Національному арктичному заповіднику для оренди під видобуток нафти й газу, що скасувало обмеження попередньої адміністрації. Збільшення видобутку сланцевої нафти в США може частково пом’якшити цінові стрибки, але поки що ринок залишається напруженим.
Високі ціни на нафту позначаються на ширшій економіці, підвищуючи вартість енергії, транспортування та товарів повсякденного попиту. Це створює інфляційний тиск і може впливати на рішення центральних банків щодо процентних ставок. Для України, яка залежить від імпорту нафтопродуктів, подорожчання нафти означає зростання витрат на пальне, що позначається на собівартості перевезень і цінах на товари.
Подальша динаміка цін залежатиме від балансу попиту та пропозиції, рішень OPEC+, геополітичних подій та темпів зростання світової економіки. Прогнозувати точний рівень цін неможливо, але поточна ситуація свідчить про збереження високої волатильності на енергетичних ринках.
