Інтервенції Міністерства фінансів США на ринках облігацій і валюти, здійснені останніми тижнями, можна розцінювати як «м’яку форму фінансової репресії», спрямовану на стримування довгого кінця кривої дохідності американських держоблігацій. З таким попередженням виступив Джордж Саравелос, голова валютних досліджень Deutsche Bank, на тлі зростання державного боргу США до $40 трильйонів.
Приводом для занепокоєння стало рішення міністра фінансів Скотта Бессента збільшити обсяги викупу довгострокових облігацій. Цей крок, оголошений у середу, став несподіванкою для Волл-стріт і відбувся після того, як дохідність 30-річних паперів сягнула найвищого рівня майже за 20 років. За кілька тижнів до цього США та Японія вперше за три десятиліття провели спільну інтервенцію для підтримки єни. Для цього американська сторона продавала євро, а не доларові активи, уникаючи додаткового тиску на дохідність казначейських облігацій. Японія, своєю чергою, утрималася від продажу американських паперів і скористалася маловідомим інструментом Федеральної резервної системи — механізмом репо FIMA, який дозволяє позичати долари під заставу казначейських облігацій.
Саравелос зазначив, що і викуп облігацій, і заохочення використання FIMA є політикою «м’якої фінансової репресії». Під цим терміном розуміють заходи, що дозволяють уряду штучно підтримувати низькі відсоткові ставки через вплив на фінансові ринки. Історично таку практику застосовували під час високої заборгованості, зокрема США та інші розвинені економіки після Другої світової війни для скорочення співвідношення боргу до ВВП. Дослідження 300 років історії США та Великої Британії показує, що війни та кризи завжди були «часом катастроф» для власників держборгу через інфляцію та репресії.
На думку економіста, придушення дохідності казначейських облігацій США лише перенесе удар на долар. Якщо ринковій ціні американських держоблігацій «не дозволять» скоригуватися, то валютна ціна цих паперів для іноземних інвесторів має адаптуватися через ослаблення долара. Саравелос прогнозує, що ринки уважно стежитимуть за реакцією Федеральної резервної системи, оскільки дії Бессента фактично пом’якшують фінансові умови, що зазвичай вимагає компенсаційного посилення з боку центробанку.
ФРС залишається особливо обережною щодо інфляції, яка перевищує цільовий показник у 2% понад п’ять років, і низка керівників центробанку готова до підвищення ставок. Однак голова ФРС Кевін Ворш утримується від так званого форвардного керівництва, залишаючи Волл-стріт у невизначеності. Якщо Ворш не визнає викуп облігацій фактором пом’якшення фінансових умов, це стане додатковим негативним чинником для долара, попередив аналітик.
Після оголошення про викуп боргу ринки посилили ставки на так звану торгівлю девальвацією: ціни на золото та біткоїн зросли на очікуваннях подальшого знецінення долара. Корінні причини стрибка дохідності облігацій — величезний борг і дефіцит — не є пріоритетом для більшості законодавців. Федеральний бюджетний дефіцит цього фінансового року може сягнути $2 трильйонів, а щорічні витрати на обслуговування боргу вже становлять $1 трильйон, займаючи дедалі більшу частку видатків. Ознак серйозного скорочення бюджету чи підвищення податків немає, тож рішенням для зростання вартості запозичень, імовірно, стане подальша репресія. Дослідження Міжнародного валютного фонду, опубліковане минулого місяця, вказує, що світ готовий до нової хвилі таких заходів, оскільки умови, історично пов’язані з посиленням репресій, присутні й сьогодні.
