Дефіцит торгівлі товарами США у серпні 2026 року зріс на 13,7% порівняно з липнем і сягнув $105,6 млрд. Це найвищий показник від часу запровадження адміністрацією Дональда Трампа агресивних мит у квітні 2025 року, відомих як «День визволення». Про це повідомило Бюро економічного аналізу США.
Президент Трамп неодноразово називав торговельний дефіцит «національною надзвичайною ситуацією», яка загрожує безпеці та способу життя американців. Він обіцяв, що імпортні мита скоротять розрив між купівлею товарів за кордоном і продажем американських товарів, повернуть виробничі роботи до США та принесуть додаткові надходження до бюджету. Однак за 17 місяців після запровадження тарифів жодна з цих цілей не була досягнута.
За даними Бюро економічного аналізу, імпорт зріс на 4,3% — до $420,8 млрд, тоді як експорт збільшився лише на 2,2%, до $205,7 млрд. Випереджальне зростання імпорту й спричинило розширення дефіциту. Економісти вказують на кілька причин такого результату.
Головним чинником називають бум штучного інтелекту. Попит на закордонне обладнання та комплектуючі для ШІ-інфраструктури різко збільшив імпорт. За оцінками Федерального резервного банку Міннеаполіса, лише попит, пов'язаний зі штучним інтелектом, додав $200 млрд до торговельного дефіциту США у квітні 2026 року.
«Американська економіка робить багато того, чого не можуть інші країни, зокрема цей бум штучного інтелекту, — зазначив Тарек Хассан, професор економіки Бостонського університету. — І через цей бум іноземці досі хочуть інвестувати в США, що є добре».
Друга причина — мінливість самої тарифної політики. Мита на китайські товари після «Дня визволення» сягали 145%, але згодом знизилися приблизно до 30% після рішення Верховного суду проти тарифів, запроваджених за законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження, та низки торговельних угод. Через таку нестабільність компанії не наважуються перебудовувати ланцюги постачання, адже не можуть передбачити умови навіть на кілька місяців уперед.
«Волатильність настільки висока, що компанії фактично не змінюють поведінку, — пояснив Хассан. — Вони просто коригують ціни й працюють далі, і саме тому цей тарифний режим виявився неефективним».
Дональд Будро, професор економіки Університету Джорджа Мейсона, додає, що бум ШІ створив серед американських компаній оптимізм щодо майбутнього зростання продуктивності. Імпортери продовжують купувати товари, навіть з урахуванням вищих цін, бо вірять у майбутній попит на свою продукцію.
«Американський бізнес дивиться на економіку США та свої очікування щодо її майбутнього і налаштований оптимістично, — сказав Будро. — Вони кажуть: навіть якщо доведеться платити більше за сталь, деталі машин чи будь-що інше, ці вищі ціни не настільки високі, щоб відмовитися від ресурсів, які, на нашу думку, знадобляться для майбутнього випуску».
Економісти також заперечують тезу про те, що дефіцит торгівлі є однозначно негативним явищем. Будро наголошує: отримуючи більше товарів від іноземців, США повертають долари через глобальні інвестиції в американські активи, що підтримує економіку. На його думку, зростання дефіциту радше свідчить про здоров'я американської економіки, а не про проблеми.
Хассан попереджає: якщо дефіцит справді закриється і експорт перевищить імпорт, іноземні інвестиції також скоротяться. Прибутковість облігацій зросте, а фінансування зростаючого державного боргу стане ще складнішим. «Це буде криза, коли торговельний дефіцит закриється через небажання іноземців надалі кредитувати США», — застерігає він.
Білий дім поки не відповів на запит про коментар. Тим часом тарифна політика залишається наріжним каменем другої адміністрації Трампа, а її результати — предметом дедалі гострішої дискусії серед економістів.
5
