Державний борг Сполучених Штатів уперше в історії перевищив позначку $40 трлн. Це сталося у серпні, і тепер увага інвесторів та економістів прикута до того, як рекордний рівень запозичень вплине на фондовий ринок та фінансову систему загалом. Зростання боргу відбувається на тлі структурного дисбалансу між видатками та доходами бюджету, який накопичувався десятиліттями.
Ключовий показник, який турбує ринки, — вартість обслуговування боргу. Сполучені Штати щороку витрачають майже $1 трлн лише на виплату відсотків. Ця сума майже втричі зросла за п'ять років і вже перевищила обсяг федеральних витрат на програму Medicare. За прогнозами Комітету з відповідального федерального бюджету, до 2032 року відсоткові платежі можуть сягнути $1,5 трлн на рік. Фактично країна дедалі швидшими темпами позичає гроші, щоб платити відсотки за вже існуючими запозиченнями.
Історичний досвід свідчить, що зростання державного боргу саме по собі не є однозначним сигналом для фондового ринку. У минулому ринок акцій демонстрував зростання навіть у періоди швидкого накопичення боргу, оскільки інвестори орієнтувалися на корпоративні прибутки та монетарну політику. Однак нинішня ситуація відрізняється тим, що висока вартість запозичень збільшує тиск на бюджет і може обмежувати можливості уряду для стимулювання економіки під час наступної рецесії.
Дискусія про способи подолання боргової кризи активізувалася і в політичному середовищі. Ілон Маск, найбагатша людина світу, заявив, що навіть вилучення 100% статків усіх американських мільярдерів ледь покрило б п'яту частину боргу. Він наголошує, що проблема є структурною і потребує скорочення видатків, інакше країна рухається до банкрутства. Сенатор Берні Сандерс, своєю чергою, пропонує щорічний податок у 5% на статки понад $1 млрд, що, за його оцінками, принесло б $4,4 трлн за десять років. Ці кошти, на думку політика, можна спрямувати на соціальні програми та разові виплати домогосподарствам із доходом до $150 тис. на рік.
За останні п'ять років державний борг США зріс більш ніж на $11 трлн. Економісти звертають увагу, що боргова криза та криза доступності життя для середнього класу — це різні проблеми, і вирішення однієї не обов'язково вирішує іншу. Проте зростання відсоткових виплат створює довгостроковий тиск на бюджет, обмежуючи фінансування інших програм і підвищуючи ризики для економічної стабільності.
Для фондового ринку ключовим фактором залишається не сам рівень боргу, а динаміка відсоткових ставок та інфляції. Якщо витрати на обслуговування боргу продовжать зростати, уряду доведеться обирати між скороченням видатків, підвищенням податків або подальшим запозиченням, кожен із цих варіантів матиме наслідки для економічного зростання та прибутковості компаній.
