Оновлена редакція законопроєкту Sanctioning Russia Act 2026, який у США отримав назву «пекельні санкції», демонструє перехід американської санкційної політики від політичного сигналу до системного економічного тиску на Росію. Про це в ексклюзивному коментарі РБК-Україна заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

За словами Власюка, документ поєднує індивідуальні та секторальні обмеження. Індивідуальні санкції стосуються не лише вищого політичного та військового керівництва РФ, а й осіб, причетних до обходу санкцій, порушень прав людини, відмивання коштів та дестабілізації ситуації в Україні. Під обмеження також потрапляють акціонери російських СПГ-проєктів, судна тіньового флоту та пов'язані з ними особи. «Йдеться про традиційні, але дієві інструменти — блокування активів і візові обмеження», — наголосив він.

Секторальні санкції, як пояснив Власюк, націлені на головні джерела фінансування російської економіки. Зокрема, обмеження торкнуться фінансового сектору, включно з Центробанком РФ, Сбербанком, ВТБ, Газпромбанком та іншими державними фінансовими установами. Особливу увагу приділено енергетичному сектору: законопроєкт передбачає заборону інвестицій США в російську енергетику. «У серпні минулого року обговорювалось повернення американської компанії Exxon Mobil до російського нафтогазового проєкту "Сахалін-1", а така заборона унеможливить цей сценарій», — зауважив уповноважений президента.

Під обмеження потрапить також експорт американських енергоресурсів та енергетичної продукції до РФ. Крім того, планується заборона імпорту російського урану та розширення санкцій щодо енергетичних проєктів «Ямал ЗПГ» і «Арктик ЗПГ», а також їхніх керівників і ключових акціонерів.

Одним із ключових елементів документа є посилення відповідальності за обхід санкцій. Власюк підкреслив, що без перекриття каналів, які Кремль використовує для адаптації до вже чинних обмежень, навіть найжорсткіші санкції поступово втрачають ефективність. «Законопроєкт посилює економічний тиск не лише на Росію, а й на її торговельних партнерів. Саме вторинні заходи можуть стати його найбільш відчутним інструментом, оскільки передбачають застосування додаткових мит щодо країн, які продовжують імпортувати російські енергоносії або сприяють обходу санкцій», — зазначив він.

Нова компромісна редакція передбачає максимальну ставку додаткових мит до 100% замість раніше запропонованих 500%. Попри це, загальна логіка документа не змінилася: він має підвищити для третіх країн економічну ціну співпраці з Росією настільки, щоб така співпраця стала невигідною. «Це один із найсильніших інструментів тиску на держави, що фінансують російську воєнну економіку», — наголосив Власюк.

За його словами, законопроєкт важливий не лише через зміст конкретних санкцій, а й через комплексність підходу, який має системно збільшувати ціну російської агресії. Він також є орієнтиром для інших союзників Києва, оскільки лише скоординований та рішучий санкційний тиск здатен істотно обмежити можливості Росії фінансувати війну та обходити вже запроваджені обмеження. Власюк підсумував, що робота над законопроєктом триває, він ще має пройти остаточну процедуру ухвалення, тому остаточні висновки доцільно робити після його прийняття.