Користувачі, які шукають відповіді через ШІ-сервіси, водночас продовжують звертатися до Google. Це ставить під сумнів поширене припущення, що штучний інтелект швидко витісняє традиційний пошук. Для бізнесу цей висновок означає, що покладатися лише на одну точку контакту з клієнтом недостатньо, а стратегію просування та вимірювання результатів варто переглянути.
Ключова думка матеріалу полягає в тому, що аудиторії ШІ-пошуку і Google значною мірою перетинаються. Людина може отримати загальну відповідь від чат-бота, а потім перевірити назву компанії, її пропозицію чи відгуки в пошуковій системі. Тому компанії, які звертають увагу лише на видимість у ШІ-відповідях, ризикують пропустити частину потенційних клієнтів, які досі починають шлях до покупки саме з класичного пошуку.
Звідси випливає практичний висновок: відділам маркетингу варто переосмислити, як клієнти знаходять бізнес, і які показники вважати важливими. Оцінювати ефективність лише за трафіком з одного джерела може спотворювати картину. Важливо розуміти, на яких етапах клієнт використовує різні інструменти, і будувати присутність так, щоб бізнес був помітним в обох середовищах.
Окремий приклад, на який посилається матеріал, стосується McDonald’s. Мережа активно просуває вигідні комбо-набори, проте, за наведеними даними, все одно втрачає відвідуваність. Це свідчить, що цінові акції самі по собі не гарантують залучення клієнтів, коли люди перебувають у стані економічної напруги й обережно ставляться до витрат. Для бізнесу урок полягає в тому, що пропозиція має відповідати реальному настрою та потребам аудиторії, а не лише підкреслювати вигоду.
Матеріал також торкається ширшого контексту, пов’язаного з інфраструктурою ШІ. За даними Fortune, про які йдеться в додаткових нотатках, близько 40 місцевостей у США виносили на голосування міри щодо центрів обробки даних, і приблизно 28 таких заходів було ухвалено в 25 громадах, усі вони були спрямовані проти центрів обробки даних. У штаті Огайо 18 муніципалітетів ухвалили подібні рішення, а сам штат має 125 мораторіїв.
Голосування, за наведеними даними, не завжди означало повну заборону. У Санбері, Огайо, заборону на об’єкти понад 25 мегават підтримали 79 відсотків виборців. У Трентоні ініціативу ухвалили 80 до 20, попри плани будівництва центру AWS потужністю 250 мегават. У Хаббарді заборону підтримали 76 відсотків, а запланований проєкт потужністю 300 мегават, за повідомленнями, був фактично знятий з порядку денного. У Перрі 87 відсотків проголосували за гарантії та обмеження шуму для розробників, які отримують податкові пільги. У Грові-Сіті 55 відсотків вимагали публічного голосування щодо великих проєктів.
За даними опитувань, наведених у матеріалі, понад 70 відсотків американців виступили б проти центру обробки даних поблизу свого дому. Основною причиною названо зростання рахунків за електроенергію. Отже, суспільний опір стосується не лише самої технології, а й розподілу витрат на енергомережу.
У відповідь компанії почали публічно обіцяти певні зобов’язання. OpenAI оприлюднила так звану національну громадську угоду, у якій пообіцяла покривати витрати на енергомережу та електроенергію, а також надавати фінансові гарантії ще до початку масштабних інвестицій. Microsoft у січні запустила план інфраструктури ШІ, орієнтований на громади. Сім компаній підписали необов’язкову енергетичну обіцянку Білого дому. Губернатор Техасу Ґреґ Ебbotт у серпні призупинив нові підключення центрів обробки даних до мережі.
Водночас залишається невідомим, чи призведуть заборони до того, що проєкти просто переселяться в інші округи, де місцева влада та жителі готові їх прийняти. Для бізнесу, який планує інвестиції в дата-центри або залежить від них, це означає необхідність враховувати не лише технічні й фінансові умови, а й політичні та громадські ризики.
Джерело: entrepreneur.com
11
