У Росії на тлі паливної кризи зафіксовано рекордне падіння рейтингу Путіна

У Росії на тлі гострої паливної кризи соціологічні служби фіксують рекордне падіння рейтингу президента Володимира Путіна. За даними Фонду громадської думки (ФОМ), рівень схвалення діяльності глави держави знизився на п'ять процентних пунктів за один тиждень — до 66%. Рівень довіри до Путіна, за даними того ж опитування, проведеного 10–12 липня, впав з 69% до 67%.

Падіння рейтингів фіксують і прокремлівські соціологи. Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) повідомляє, що з 6 по 12 липня рівень схвалення діяльності Путіна знизився на 0,9 процентного пункту — до 65,1%, а рівень довіри впав на 1,3 процентного пункту — до 71%. Темпи падіння перевищили показники осені 2022 року, коли Кремль оголосив мобілізацію, та серпня 2024 року, коли Збройні сили України увійшли до Курської області. У першому випадку відкат становив 3,3 пункта за чотири тижні, у другому — 5,1 пункта.

Частка тих, хто не схвалює діяльності Путіна, за даними ВЦВГД, досягла 23,4% і практично зрівнялася з часткою тих, хто не схвалює роботу уряду (24,4%). При цьому прем'єра Михайла Мішустіна за рівнем несхвалення Путін випереджає більш ніж у півтора разу. Політолог Ілля Гращенков зазначає, що соціологи фіксують не випадкові коливання, а стійке погіршення соціального самопочуття та зростання накопиченої незадоволеності.

«Коли бензин стає дефіцитним і дорогим, а влада або мовчить, або пояснює надто пізно, побутова проблема починає руйнувати довіру до всієї системи управління. Тим більше, що бензин тягне за собою логістику, ціни, сільське господарство та роботу регіональної економіки», — пояснив Гращенков. Він додав, що російське суспільство не просто роздратоване окремими рішеннями, а живе у стані постійної напруги, в якому будь-яка нова побутова криза швидко перетворюється на політичний чинник.

Паливна криза в Росії розгортається з кінця травня. Тоді обмеження на продаж бензину охопили Москву, Санкт-Петербург та окуповані території: мережі автозаправних станцій ввели ліміти на відпуск пального в одні руки, а в окупованому Криму пальне почали продавати лише за талонами. До кінця червня дефіцит пального охопив усі 11 часових поясів Росії, на заправках виникли черги, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. Того ж тижня уряд виключив дані про ціни на бензин і дизель з відкритого доступу.

Росія, яка історично була одним із найбільших експортерів дизельного палива у світі, тепер змушена імпортувати пальне. Уряд уже підготував законодавчу базу для імпорту дизеля, запровадивши так званий імпортний демпфер — механізм субсидування нафтових компаній з бюджету для компенсації різниці між світовими та внутрішніми цінами. Раніше Росія почала морські поставки бензину з Індії: щонайменше 60 тисяч тонн пального вже відправлено двома танкерами. Також пальне закуповується в Білорусі та Казахстані.

Причиною дефіциту стали українські удари по нафтопереробних заводах, які значно скоротили виробничі потужності. Ще у квітні Росія запровадила суворі обмеження на вивезення пального, аби стримати внутрішній дефіцит. Заборону на експорт бензину ввели до кінця липня, а з 1 червня до 30 листопада 2026 року діє заборона на експорт авіаційного гасу. 28 червня Путін під час наради визнав паливну кризу і заявив про можливість повної заборони на експорт дизельного палива, яку уряд запровадив 8 липня.

Через дефіцит пального в деяких регіонах росіяни почали пересідати на коней — вони виявилися дешевшими за автомобілі УАЗ і не потребують бензину. У Ставропольському краї влада обмежила використання службового транспорту й закликала чиновників пересуватися пішки або велосипедами. Водночас у суспільстві зростають очікування великих змін, поширюються чутки про можливу нову хвилю мобілізації восени, зміну моделі управління на командну, військову економіку та навіть запровадження виїзних віз, як за часів СРСР.

ФОМ і ВЦВГД почали фіксувати зниження рейтингів Путіна ще навесні 2026 року. Тоді ці тенденції пов'язували, зокрема, з обмеженнями інтернету та блокуванням Telegram. Падіння рейтингів продовжилося на тлі паливної кризи, яка, за словами експертів, стала каталізатором накопиченого невдоволення населення.