Старшокласниця зі США Навья Тутеджа розробила AI-агента, який допомагає шукачам роботи оцінювати вакансії ще до подання заявки. Її безкоштовна платформа Raaha за два місяці після запуску зібрала понад 1000 користувачів і 20 000 оголошень про роботу. Про це повідомляє видання Fortune.
Ідея створення сервісу виникла з особистого досвіду: мати Навьї має порушення слуху, і дівчина помітила, що вакансії для нейровідмінних людей часто написані виключно з погляду роботодавця — з переліком вимог, але без опису того, як виглядає робочий день насправді. Raaha пропонує тест, який оцінює вакансію за кількома критеріями, щоб кандидат міг реалістично оцінити свої шанси та витрати часу на заявку.
Навья навчається у випускному класі школи Thomas Jefferson High School for Science and Technology — селективної магнітної школи поблизу Вашингтона. Вона самостійно написала алгоритм Raaha, а AI використовувала лише для механічних завдань, зокрема для оформлення дизайну сайту. Платформа поки що безкоштовна, але в майбутньому її бізнес-модель передбачатиме плату з боку роботодавців та організацій з працевлаштування за використання сервісу або покращення власних оголошень.
Дівчина не виключає, що після школи обиратиме між навчанням у коледжі та повноцінним керівництвом власною компанією. Якщо Raaha зростатиме нинішніми темпами, вона готова займатися нею на постійній основі.
Історія Навьї ілюструє ширшу дискусію про використання штучного інтелекту в освіті та бізнесі. Її школа повністю блокує ChatGPT, Claude та подібні інструменти через Wi-Fi. За словами дівчини, це обмеження змусило її менше користуватися AI під час навчання, і зрештою виявилося корисним. Вона переконана, що генеративний AI не є проблемою сам собою, але люди часто не вміють застосовувати його правильно.
Навья очолює шкільний AI-клуб і добровільно дотримується дисципліни, яку раніше нав'язувала заборона. Для навчання, особливо перед іспитами, вона намагається виконувати всі завдання самостійно, а AI використовує лише для рутинних справ — чернеток листів або впорядкування інформації, коли бракує часу.
Дані RAND свідчать, що частка студентів, які регулярно використовують AI для домашніх завдань, зросла з 48% до 62% між травнем і груднем 2025 року. Водночас дві третини з них визнали, що технологія шкодить їхньому критичному мисленню. Дослідження Science за участю понад 95 000 студентів показало, що щоденні користувачі AI майже вчетверо частіше визнавали використання його для списування порівняно з тими, хто звертався до нього раз на місяць.
Попри те, що Навья включила абревіатуру AI у бренд Raaha, вона вагається називати конкретні інструменти, які застосовувала. За її словами, люди можуть подумати, що вона не доклала власних зусиль. Це підтверджують і соціологічні дані: дослідження Atlassian 2026 року серед близько 1000 американських офісних працівників виявило, що тих, хто відкрито зізнається у використанні AI, колеги вважають значно ледачішими, навіть якщо результати роботи ідентичні. Опитування KPMG та Університету Мельбурна серед понад 48 000 людей у 47 країнах показало, що 57% приховували використання AI або видавали його результати за власні, переважно через страх здатися менш компетентними.
Навья вважає, що зізнаватися у використанні AI варто, якщо робити це правильно. На її думку, якщо бути прозорим щодо того, для чого саме застосовувався інструмент, і не використовувати його для створення всієї компанії, то соромитися нічого. Вона пояснює збереження табу тим, що сторонні не мають способу перевірити, як саме людина використовувала AI.
Батьки Навьї, Деепті та Рохіт Тутеджа, які переїхали до США з Делі близько 17 років тому, також долучилися до обговорення балансу між обмеженням AI у школах і свободою його використання. Вони виховують доньку, яка одночасно керує AI-компанією та очолює шкільний AI-клуб, і на власному досвіді шукають оптимальний підхід до цієї технології.
3
