Російські війська продовжують удосконалювати ударні безпілотники, які використовують проти України. Останнім прикладом стала модернізація реактивного безпілотника «Герань-4 Сикер» типу «Шахед»: апарат оснастили новою системою наведення та оптико-електронним модулем. Доопрацювання має підвищити точність ураження цілей навіть у разі втрати зв'язку під час завершальної фази атаки, коли дрон пікірує на об'єкт. Це робить оновлений безпілотник небезпечнішим для інфраструктури та військових об'єктів.
Аналітики видання «Мілітарний» дослідили оприлюднені фотографії нового варіанта реактивного безпілотника. Головною зміною стала перероблена носова частина, у якій розмістили компактний оптико-електронний модуль. За даними фахівців, модернізація передбачає використання системи донаведення: вона дозволяє дрону продовжувати атаку та точніше вражати ціль навіть у випадку втрати каналу зв'язку під час пікірування.
Окрім основної системи наведення, на безпілотнику встановили додаткову фіксовану камеру. OSINT-дослідники ідентифікували її як китайську Dahua TiOC Dual-Lens Panoramic з кутом огляду 180 градусів. Імовірно, камера потрібна для первинного огляду місцевості та забезпечення широкої ситуаційної обізнаності операторів. Серед можливих версій також розглядають її застосування для виявлення українських дронів-перехоплювачів, які полюють на російські «Шахеди» в небі. Оптичну систему та додаткову камеру виявили в уламках збитого апарата.
Модернізована версія «Герань-4 Сикер» має заявлену дальність польоту до 550 кілометрів, крейсерську швидкість близько 300 кілометрів на годину та бойову частину масою 50 кілограмів. Як зазначають аналітики, російські військові вже застосовують ці безпілотники для ударів по портовій інфраструктурі та суднах у Чорному морі. Це розширює загрозу для цивільного судноплавства та об'єктів критичної інфраструктури. Бойова частина такого дрона спроможна завдати значних пошкоджень портовим спорудам і морським суднам.
Перші випадки використання реактивної «Герані-4» зафіксували на початку травня 2026 року, коли безпілотник потрапив у поле зору українського дрона-перехоплювача. На різних екземплярах виявили два типи китайських турбореактивних двигунів — Telefly LX-WP-160 з тягою близько 160 кгс та Telefly TF-TJ2000A з тягою близько 200 кгс. Останній також використовують на реактивному безпілотнику «Герань-5», що свідчить про уніфікацію російських ударних систем.
Новий планер дозволяє апарату активно маневрувати на швидкостях 300–400 кілометрів на годину, а максимальна швидкість сягає 500 кілометрів на годину. Практична висота польоту становить до 5000 метрів, тоді як дальність базової модифікації оцінюється приблизно у 450 кілометрів. Модернізована версія, отже, має помітно більший радіус дії та здатність довше залишатися поза зоною ураження наземних засобів.
Висока швидкість реактивних модифікацій «Герані» серйозно ускладнює їх перехоплення мобільними вогневими групами та частиною українських дронів-перехоплювачів. Через недостатню швидкість наявні українські перехоплювачі поки що не можуть системно протидіяти російським реактивним безпілотникам. Це створює додаткові виклики для протиповітряної оборони, особливо під час масованих атак, коли час реакції на ціль мінімальний.
Сили оборони України приймають виклик і розробляють антидрони для боротьби з «Шахедами», зокрема реактивними. В Україні вже презентували технологію автоматизованого перехоплення швидкісних ударних дронів ZIRKA, створену саме для протидії безпілотникам типу «Герань-4». Поява таких розробок свідчить про те, що українські виробники оперативно реагують на зміну загроз з боку російських безпілотних літальних апаратів.
Окрему загрозу становить застосування окупантами боєприпасів зі збідненим ураном, якими вони оснастили ударні дрони типу «Герань-2». Небезпечні елементи виявили під час обстрілів Чернігівської області. Громадян закликають не підходити до уламків дронів-камікадзе, а одразу викликати поліцію, ДСНС та саперів, оскільки такі залишки можуть становити загрозу для життя та здоров'я.
