Китайські військові дослідники системно використовують американські моделі штучного інтелекту від OpenAI і Anthropic для навчання власних оборонних систем, з’ясувало агентство Reuters. Огляд понад 80 наукових праць і патентів засвідчив, що військові та пов’язані з безпекою інститути Китаю застосовують метод «дистиляції моделей», щоб швидко створювати спеціалізований ШІ.
Дистиляція моделей передбачає використання результатів роботи потужної системи для навчання менших моделей. Такі моделі можна розгортати локально без величезних обчислювальних витрат, які зазвичай потрібні для створення передових ШІ з нуля. У вивчених матеріалах оборонні відомства Китаю розглядають американські моделі як джерело технічних знань, що допомагає скоротити відставання від конкурентів.
Один із прикладів — стаття 2025 року від дослідників підрозділу 96941 Народно-визвольної армії Китаю, який займається військовою розвідкою та кібервійною в Пекіні. Вони використали GPT-3.5 від OpenAI для обробки конфіденційного військового вихідного коду. Через те, що сторонні моделі непридатні для роботи із секретною інформацією, дослідники застосували GPT-3.5 для створення коротких описів програмного коду, а на їхній основі навчили вітчизняну модель, призначену для роботи у китайських військових мережах.
В інших наукових працях дистиляцію застосовували для широкого кола завдань — від моніторингу контенту до розгортання військових сил. У Північно-Китайському університеті, пов’язаному зі збройовою промисловістю, модель Claude 3 Haiku від Anthropic використали для генерації синтетичних навчальних даних. Зокрема, ці дані стали основою для моделі класифікації тексту, яка служить для моніторингу соцмереж і модерації контенту.
Ще один приклад стосується безпілотної авіації. У статті 2024 року, опублікованій Національним університетом оборонних технологій Народно-визвольної армії Китаю, описано зменшення розміру моделі обробки зображень. Це дозволяє дронам аналізувати відео в реальному часі та підтримувати рішення щодо навігації й наведення на ціль навіть при обриві зв’язку. Також у дослідженні Китайської академії військових наук 2026 року дистиляцію використали для запуску моделі розпізнавання цілей на тактичному обладнанні під час імітаційних операцій із дронами, кораблями та безпілотними підводними човнами.
Як зазначає Reuters, широта використання американських моделей у китайських оборонних дослідженнях свідчить, що дистиляція стала для Пекіна швидким способом отримати технологічні напрацювання без створення власних систем з нуля. Вивчені документи охоплюють як допоміжні військові завдання, так і бойові системи, зокрема безпілотники та засоби розвідки.
Ці знахідки стали одним із головних осередків напруженості напередодні американо-китайських переговорів з питань управління та безпеки штучного інтелекту, запланованих на вересень. Американські чиновники вже звинуватили деякі китайські компанії у використанні дистиляції, щоб отримати можливості з американських моделей. За їхніми словами, це може підривати експортний контроль і порушувати права інтелектуальної власності.
Китай відкидає ці звинувачення. У Пекіні заявляють, що Вашингтон проводить «гегемонію» у сфері штучного інтелекту, та наголошують, що американські компанії також вдавалися до подібної практики.
