Колись Route 66 була однією з найпопулярніших автомагістралей Америки. У 1940-х і 1950-х роках вона приводила туристів і вантажівки до невеликих міст від Чикаго до Санта-Моніки і давала їм заробіток. Сьогодні ж значна частина дороги нагадує про минуле лише руїнами: міста-примари, порожні мотелі та покинуті заправки тягнуться вздовж її лінії.
Розповідь про трасу готує Business Insider, а її головною кореспонденткою є Еббі Наришкін, яка виросла поруч із цією дорогою. До сторіччя Route 66 вона сама проїхала старим маршрутом, щоб зустрітися з людьми й бізнесами, які досі підтримують цю частину американської спадщини. Саме їхні історії становлять основу матеріалу.
Розквіт траси пов'язаний із тим, що вона з'єднувала величезні простори країни й проходила через безліч невеликих населених пунктів. Мандрівники зупинялися на ніч у мотелях, заправлялися на станціях і їли в кафе та закусочних по дорозі, а це створювало стабільний дохід для місцевої економіки. Тоді дорога була не лише шляхом, а й джерелом робочих місць для громад, розташованих уздовж неї.
Занепад настав тоді, коли розвиток міжштатних автомагістралей почав відводити транзитний потік від старої траси. Швидкі нові дороги пропонували коротші маршрути, і автомобілісти поступово перестали заїжджати в містечка на Route 66. Наслідки відчули мотелі, заправки та заклади харчування, які втратили клієнтів, а деякі з них зрештою закрилися.
Серед місць, які згадує матеріал, є Glenrio, місто на кордоні штатів Техас і Нью-Мексико, яке сьогодні фактично стало містом-привидом. Історія Glenrio ілюструє, як змінилася доля дорожніх громад. Водночас у матеріалі показано й інший бік: заклади, які знайшли спосіб вижити та привабити туристів, зокрема мотель Blue Swallow у Tucumcari та стейк-ресторан The Big Texan Steakhouse, що відомий своїм викликом зі 72-унцієвим стейком.
Щорічні автошоу, як у Tucumcari, також допомагають зберігати інтерес до траси. Вони збирають мандрівників і шанувальників старих автомобілів, а отже й підтримують місцеву торгівлю. Так само працює і Ted Drewes, легендарна крамниця морозива в Сент-Луїсі, яка стоїть на маршруті та пережила десятиліття змін.
Історія Route 66 цікава тим, що показує, як транспортна інфраструктура формує долю цілих громад. Коли траса втрачала значення як головний шлях, міста, що залежали від туристів і вантажних перевезень, опинялися в складному становищі. Ті, хто лишився, перетворили спадщину дороги на джерело доходу, роблячи з ностальгії ще один спосіб залучити гостей.
Матеріал Business Insider підкреслює, що сьогодні Route 66 живе не стільки як транспортний маршрут, скільки як символ американської культури. Для одних це спогади дитинства, для інших — привід подорожувати і відкривати для себе старі містечка. Саме ця суміш минулого та сучасних людей, які його підтримують, і робить дорогу предметом уваги понад сторіччя після її появи.
3
