Протести, які в останні тижні привертали увагу переважно у Франції, у суботу прокотилися й низкою інших європейських міст. Італія направила військових до Мілана, Албанія зіткнулася з сутичками на вулицях Тирани, а в Мадриді тисячі пенсіонерів вийшли на марші. Акції об’єднує новоутворений «Рух 17 жовтня», який став основним рушієм разом зі студентськими федераціями, низовими профспілками та антивоєнними коаліціями.
В Італії прем’єрка Джорджа Мелоні оголосила низку заходів, зокрема відправку додаткових 500 військових до Мілана, який є модною та фінансовою столицею країни. Це додається до сотень військових, які вже перебували в місті, і підтримує близько 5 000 поліцейських та інших співробітників правоохоронних органів. Влада використовує дрони для спостереження, перевіряє пасажирів на залізничних вокзалах, тримає підрозділи швидкого реагування та моніторить інтернет на предмет закликів до насильства. Суворіші покарання передбачені для неповнолітніх, які, за даними поліції, становили велику частину учасників насильницьких акцій.
Минулого тижня в Мілані відбулися мародерство та сутички з поліцією. Поліція повідомляє, що в них брали участь близько 2 000 дуже молодих протестувальників, значна частина яких — натуралізовані італійці другого покоління, а також іноземці. За два дні було затримано 45 людей, серед них 34 неповнолітніх. Багато магазинів, зокрема люксові бутики в модному районі, включно з Omega, Tiffany та Gucci, закрили вітрини дерев’яними дошками. Мер Мілана Джузеппе Сала висловив занепокоєння можливим повторенням насильства. Міністр оборони Гвідо Крозетто заявив, що військові не мають ключових засобів для операцій з охорони громадського порядку: їм не дозволено носити перцевий балон чи електрошокери, а пластикові стяжки для обмеження рухів дозволили лише нещодавно й лише поблизу вокзалів. Валтер Маццетті, генеральний секретар поліцейської профспілки Fsp, зазначив в інтерв’ю The Associated Press, що військові можуть дати швидке підкріплення, але не вирішать дефіциту поліцейського персоналу.
Соціальний вимір протестів у Мілані також обговорюють політики. Міський радник з питань соціального захисту Ламберто Берто́ле, представник центристської Демократичної партії, сказав, що потрібне глибше розслідування мотивів молодих людей. «Багато молодих людей дедалі більше втрачають відчуття належності та перспектив на майбутнє. Частина нашого суспільства відчуває себе виключеною на тлі соціальної та економічної нерівності», — сказав він.
У Римі посилили охорону: влада перекрила вулиці з люксовими магазинами та посилила контроль навколо Circus Maximus і площі Пополо. Кілька сотень студентів мирно demonstrували, наголошуючи, що вони не є мародерами. Ріккардо Понціо, національний президент італійської студентської асоціації правого спрямування, сказав, що зображення минулого тижня стали справжнім жахом для молоді, яка хоче навчатися й пропонувати ідеї. Окремо в центрі Риму пройшов антивоєнний марш, і є побоювання щодо можливого проникнення насильницьких груп. Організатори закликали учасників не закривати обличчя та тримати руки на видноті. Крім Риму та Мілана, акції заплановані щонайменше ще у семи містах.
В Албанії протести тривають уже понад тиждень. У Тирані поліція застосовувала водомети проти великих груп протестувальників, частина з яких кидала предмети в правоохоронців. Влада повідомила, що в суботу на вулицях патрулювали 2 500 поліцейських. Протестувальники кидали каміння, файєри, запальні суміші та петарди, а поліція відповідала кийками та сльозогінним газом. Учні старших класів і студенти вимагають зниження плати за навчання, більших державних інвестицій в освіту та боротьби з корупцією в освітній системі. Частина демонстрантів приєдналася до ширшого антиурядового руху, який закликає до відставки соціаліста, прем’єр-міністра Еді Рами. Окрема акція опозиції біля офісу прем’єра раніше переросла в насильство, коли деякі активісти підпалили вулицю. Рама заявив, що уряд готує відповідь на вимоги студентів і закликав їх до діалогу, попередивши, що насильницькі протестувальники понесуть покарання.
У Мадриді тисячі пенсіонерів та інших громадян вимагали, щоб державні пенсії не чіпали. Учасники маршували центральними вулицями з прапорами та транспарантами «Захистіть пенсії» і «Гідні пенсії сьогодні та в майбутньому». Акції відбулися напередодні позачергових виборів наступного місяця. Соціалістична партія прем’єр-міністра Педро Санчеса критикувала консервативну Народну партію за заяви про можливу приватизацію державних пенсій. Іспанію протягом осені також сколихнули протести через житло, адже вартість оренди та купівлі зросла настільки, що багатьом іспанцям вона стала не під силу.
3
