Пошук життя у космосі: вчені з'ясували, чому більшість планет приречені Менша за Марс не виживе? Науковці визначили мінімальний розмір кам'янистої планети, здатної утримувати атмосферу. Моделювання показало, що потенційно придатний для життя світ має бути щонайменше завбільшки з Марс. Про це інформує РБК-Україна з посиланням на дослідження, опубліковане у науковому журналі The Planetary Science. Чому астробіологам довелося звужувати пошуки? Зараз астрономи відкривають нові екзопланети з винятковою швидкістю. Проте робочого часу потужних обсерваторій на кшталт "Джеймса Вебба" недостатньо, щоб детально дослідити атмосферу кожного об'єкта.
Зона придатності до життя - це ділянка навколо зірки, де температура дозволяє існувати рідкій воді. Але водночас це й небезпечна зона: що ближче планета до світила, то сильніше зоряний вітер і радіація намагаються здути її газову оболонку. Команда дослідників під керівництвом Мішель Хілл створила симуляцію Smaller Than Earth Habitability Model, щоб зрозуміти, скільки часу подібні до Землі планети різних розмірів можуть утримувати повітря. Виявилося, що для формування життя потрібно, щоб гази трималися щонайменше кілька мільярдів років. Читайте більше: Не НЛО, але з космосу: на австралійський пляж винесло загадкові металеві сф ери Яким має бути розмір планети?
Моделювання довело, що звичайна модель Землі у зменшеному масштабі повинна мати щонайменше 80 відсотків від радіуса нашої планети (0,8 радіуса Землі). У разі зміни хімічного складу цей показник може знижуватися до 60 відсотків. За замовчуванням дрібніші космічні тіла програють боротьбу за повітря. Вони мають слабшу гравітацію та слабке магнітне поле, тому не здати утримувати гази. Крім того, шар магми (мантія) у малих за розміром планет швидко вистигає й твердне. Це призводить до того, що вулкани припиняють вивергатися й перестають поповнювати атмосферу новими газами.
