Сполучені Штати в середу завдали масованих ударів по понад 90 військових цілях в Ірані, що стало другою хвилею атак за два дні. У відповідь Тегеран атакував американські військові об'єкти в Кувейті та Бахрейні, де розташовані ключові бази США. Ці події сталися після того, як президент Дональд Трамп заявив, що тимчасове припинення вогню з Іраном фактично завершилося.

Як повідомили в Центральному командуванні США (CENTCOM), удари були спрямовані на ослаблення здатності Ірану загрожувати свободі судноплавства в Ормузькій протоці. Серед цілей опинилися системи протиповітряної оборони, засоби берегового спостереження, склади ракет і безпілотників, військово-морські об'єкти та логістична інфраструктура. Вибухи сколихнули кілька міст уздовж південного узбережжя Ірану, зокрема в Чабахарі, Конараку та Бушері, де розташована атомна електростанція, яка, за даними ЗМІ, не постраждала. У деяких районах виникли перебої з електропостачанням.

Ця атака стала продовженням серії ударів, завданих напередодні ввечері 7 липня, коли США вразили понад 80 іранських військових об'єктів. Тоді причиною стали обстріли трьох комерційних суден в Ормузькій протоці, які, за даними американської сторони, здійснив Іран. Хоча Тегеран офіційно не взяв на себе відповідальність за атаки на судна, аналітики вважають, що країна використовує такі дії для отримання переваги в переговорах.

У відповідь на нові удари Іран атакував американські військові бази в Кувейті та Бахрейні. Міністерство оборони Кувейту заявило, що перехоплює ракети та безпілотники. Катар на короткий час оголосив тривогу про підвищену загрозу безпеці, але згодом зняв її. Іранські офіційні особи, зокрема голова комісії з нацбезпеки парламенту, пригрозили «нищівним ударом» по американських силах у будь-якій точці світу.

Президент США Дональд Трамп у соцмережі Truth Social назвав удари «розплатою» за бомбардування кораблів Іраном. «Якщо це повториться, ситуація значно погіршиться», — написав він. Раніше, 8 липня, на саміті НАТО Трамп заявив, що рамкова домовленість з Іраном про припинення бойових дій, підписана в червні, фактично втратила чинність, і пригрозив «великою атакою» по іранській критичній інфраструктурі.

Конфлікт навколо Ормузької протоки, через яку до війни проходила п'ята частина світових поставок нафти, надає Тегерану значний важіль впливу. У червні США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо припинення вогню та відновлення судноплавства, але наприкінці червня та на початку липня іранські сили неодноразово порушували режим, атакуючи комерційні танкери дронами та ракетами. У відповідь Міністерство фінансів США відкликало ліцензію, яка дозволяла Ірану експортувати нафту, що спричинило зростання цін на нафту.

Ескалація триває на тлі загострення відносин між двома країнами. Аналітики попереджають, що подальші удари можуть призвести до повномасштабного конфлікту в регіоні, який і без того є напруженим через війну в Україні та інші глобальні кризи. Світова спільнота закликає до деескалації, але поки що жодна зі сторін не демонструє готовності до компромісу.