Росія, попри значні прибутки від експорту нафти, дедалі більше стикається з дефіцитом якісного пального на внутрішньому ринку. Про це в проєкті «СвітОгляд» на Slawa.TV та Еспресо заявив аналітик з питань Близького Сходу, автор телеграм-проєкту MENAlysis Денис Клименко. За його словами, Кремль зосереджується на нафтових надприбутках, але нехтує потребами власних громадян, що створює серйозні ризики для стабільності всередині країни.
Клименко наголосив, що Росія вже перейшла на нижчі стандарти пального для внутрішнього споживання, зокрема на Євро-3. «Це, по суті, шмурдяк, який вона дозволяє своїм громадянам заливати в бензобаки», — зазначив експерт. Такий крок свідчить про те, що влада РФ свідомо погіршує якість пального для населення, щоб зберегти експортні потоки сирої нафти, які приносять основні доходи бюджету.
Українські удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) суттєво вплинули на виробництво нафтопродуктів, але не зачепили експорт сирої нафти. Як пояснив Клименко, атаки спрямовані саме на переробні потужності, що зменшує обсяги пального всередині Росії, але не перешкоджає поставкам сировини до Китаю та Індії. «Допоки вона спокійно пливе у Китай та Індію, ніяких проблем немає і тиску з боку США не буде», — додав він.
За даними Bloomberg, через успішні українські атаки нафтопереробка в РФ обвалилася до найнижчого рівня за останні 21 рік. Від початку липня російські НПЗ переробляли в середньому лише 3,91 млн барелів нафти на добу — це найнижчий показник із березня 2005 року. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, обсяги впали більш ніж на 1,4 млн барелів на добу. Через значний дефіцит російська влада була змушена заборонити більшість експорту дизельного пального до кінця липня, а раніше запровадила обмеження на постачання бензину та авіаційного пального за кордон.
Масштаби ударів по російських НПЗ вражають: за останні 100 днів відбулося близько 50 атак на паливні об'єкти, під ударами опинились щонайменше 24 з 34 великих НПЗ. Оскільки РФ засекретила офіційну статистику паливної галузі, аналітики оцінюють втрати за допомогою супутникового моніторингу та відстеження логістики в реальному часі. Виробництво бензину в Росії наразі забезпечує лише близько 65% сезонної потреби, що спричинило обмеження заправки мобільних вогневих груп і підрозділів ППО на півдні України, за даними руху опору «АТЕШ».
Клименко також звернув увагу на потенційний ризик, пов'язаний із Транскаспійським трубопроводом у Казахстані. На його думку, Росія може спробувати тиснути на цей маршрут, де присутні інтереси великих американських енергетичних компаній, зокрема Chevron і ExxonMobil. «Там безпосередньо мають свої інтереси нафтовики, лобісти від Chevron і ExxonMobil. І це може бути перспективною загрозою. І, можливо, навіть Трамп може це сприймати як серйозну загрозу, якщо ситуація достатньо сильно ескалюється», — резюмував аналітик.
Ситуацію на міжнародному ринку додатково ускладнюють перебої з постачанням нафтопродуктів із Близького Сходу. Росія є одним із ключових світових експортерів дизелю, тому скорочення її поставок швидко підняло світові ціни до багаторічних максимумів. У ніч на 13 липня безпілотники завдали ударів по терміналу перевалки нафтопродуктів у порту «Кавказ» на Кубані та по нафтобазі в Ставропольському краї, де спалахнули пожежі, а також дрони збивали в районі Москви.
Таким чином, Росія опинилася в пастці: з одного боку, вона отримує надприбутки від експорту нафти, а з іншого — стикається з дефіцитом якісного пального всередині країни через українські удари та власну недалекоглядну політику. Подальша ескалація навколо Транскаспійського трубопроводу може привернути увагу Вашингтона та створити додаткові ризики для Кремля.
