Три останні великі металургійні заводи України, розташовані в промислових центрах Запорізької та Дніпропетровської областей, були змушені призупинити діяльність через російські балістичні удари. Разом ці підприємства забезпечували 90% виробництва сталі в країні. Про це повідомляє Financial Times.
Зупинка цих потужностей фактично означає, що Україна втратила власну металургійну промисловість у її довоєнному вигляді. Раніше галузь була однією з ключових експортних складових української економіки, а тепер її роль різко змінюється.
На тлі руйнування виробничих ланцюжків в Україні зростає значення Румунії. Сусідня країна стає критично важливим маршрутом для постачання українського металу та продукції з нього на зовнішні ринки. Йдеться як про логістику, так і про можливу переробку.
За даними джерела, удари по металургійних об'єктах завдають удару не лише по самій галузі, а й по суміжних секторах — від видобутку сировини до транспортування та експорту. Це створює додатковий тиск на українську економіку, яка й без того працює в умовах воєнного часу.
Для Румунії відкриваються нові можливості: її порти та залізнична інфраструктура можуть стати основними каналами для української металопродукції. Водночас це потребує додаткових інвестицій у логістику та узгодження митних процедур.
Експерти зазначають, що відновлення української металургії після війни вимагатиме значних ресурсів і часу. Наразі ж ключовим завданням є збереження експортного потенціалу галузі хоча б через партнерство з сусідніми країнами.
Ситуація в металургії ілюструє ширшу проблему: війна руйнує цілі виробничі кластери, змушуючи бізнес шукати нові моделі роботи. Для українських компаній це означає необхідність переорієнтації на зовнішні майданчики та пошук партнерів за кордоном.
2
