Новий позов ставить під сумнів офіційну версію, за якою мережу ресторанів TGI Fridays довели до банкрутства передусім наслідки пандемії коронавірусу. Позивачі стверджують, що справжньою причиною краху стали внутрішні угоди, фінансове управління з порушеннями та несплачені франчайзингові внески, які, за їхніми словами, становлять мільйони доларів.
За версією, викладеною в позові, інсайдерські угоди призвели до відтоку вартості компанії. Йдеться про операції, які могли вигідно бути пов’язаними з керівництвом або афілійованими з ним структурами, тоді як бізнес, за твердженням позивачів, втрачав фінансову стійкість. Окремо згадується фінансове неналежне управління, яке, на думку позивачів, було одним із чинників, що поглибили кризу. Саме поєднання цих чинників, за позовом, мало зробити компанію вразливою ще до того, як пандемія почала тиснути на галузь.
Особливу увагу в позові привертають франчайзингові збори. Позивачі стверджують, що значна їхня частина не була сплачена, що означає недоотримання коштів, на які компанія мала право. Це питання має подвійне значення: по-перше, воно стосується прямих втрат центрального бізнесу, по-друге, відображає відносини між мережею та партнерами, які інвестували в відкриття закладів під її брендом. Точний розмір цієї недоплати, як і вартість оспорюваних угод, у наявних матеріалах не підтверджено.
Компанія раніше пояснювала банкрутство переважно наслідками пандемії, яка різко скоротила відвідуваність ресторанів і ускладнила роботу закладів у багатьох країнах. Для ресторанної галузі 2020 і 2021 років це був період закриття залів, обмежень роботи та падіння виручки, і багато мереж шукали захисту в процедурах реорганізації. Новий позов переносить акцент із зовнішніх обставин на управлінські рішення, однак ця версія поки є лише твердженням сторони у судовому процесі.
Важливо підкреслити, що звинувачення наразі не доведені, а суд не виніс жодного рішення, яке б підтверджувало викладені факти. У матеріалах також немає підтвердженої відповіді компанії чи відповідачів на ці звинувачення, тож їхня позиція залишається невідомою. Подальший хід процесу, зокрема можливі докази, експертні висновки та судові рішення, покаже, наскільки обґрунтованими є претензії позивачів. Поки ж усі твердження варто розглядати як позицію однієї зі сторін, а не як встановлені обставини.
Для ринку ресторанного бізнесу така справа має значення, адже франчайзингова модель покладається на довіру між мережею та партнерами, які сплачують збори за використання бренду й систем управління. Якщо виявиться, що фінансові рішення центрального керівництва завдали шкоди франчайзі та інвесторам, це може підняти питання прозорості управління в подібних компаніях і вимог до звітності перед партнерами. Водночас поки що йдеться лише про претензії, які потребують перевірки в суді, і жодних висновків щодо винуватості робити не можна.
Джерело: inc.com
3
