Європейський центральний банк входить у засідання 10 вересня з майже вирішеним короткостроковим сценарієм: ринок очікує підвищення депозитної ставки з 2,25% до 2,50%. Для українських компаній важливіше інше питання — чи стане цей рівень піком, чи європейське фінансування залишатиметься дорогим довше.
Інфляція в єврозоні у серпні зросла до 3,3% з 2,9% у липні. Основний удар прийшов з енергетики: ціни у цій категорії були на 14,3% вищими, ніж рік тому. Послуги дорожчали на 3,0%, непродовольчі промислові товари — на 1,2%.
Такий склад інфляції ставить ЄЦБ у складне становище. Висока ставка не збільшує пропозицію нафти чи газу, але може не допустити переходу енергетичного шоку в загальне підвищення цін. Якщо компанії почнуть системно перекладати витрати на клієнтів, а зарплати й очікування підлаштуються під вищу інфляцію, боротьба з нею стане дорожчою для економіки.
У червні ЄЦБ уже підвищив ключові ставки на 25 базисних пунктів. У липні Рада керуючих зробила паузу й залишила депозитну ставку на рівні 2,25%. Протокол показує одностайність цього рішення і водночас відсутність обіцянки щодо подальшої траєкторії: кожне засідання має окремо оцінювати інфляцію, базовий ціновий тиск і передачу ставок у кредитування.
Для українського бізнесу канал впливу йде через європейських партнерів і фінансові ринки. Дорожчий кредит у єврозоні знижує інвестиційну активність компаній, робить складнішими великі закупівлі та підвищує вимоги до окупності проєктів. Якщо європейський попит слабшає, це відчувають і постачальники з України.
Окремий фактор — фінансування в євро. Бізнес, який залучає кредити або інвестиції, прив’язані до європейських ставок, стикається з вищою ціною капіталу. Це стосується не лише банківських позик, а й оцінки боргових угод, лізингу та довгострокових інвестиційних планів.
Водночас ЄЦБ не може надмірно тиснути на економіку. У червні банк прогнозував лише 0,8% зростання єврозони у 2026 році, 1,2% у 2027-му та 1,5% у 2028-му. Інфляція за тим прогнозом мала становити в середньому 3,0%, 2,3% і 2,0% відповідно.
Нові макроекономічні прогнози будуть оприлюднені 10 вересня. Саме вони дадуть бізнесу більше інформації про тривалість циклу, ніж саме підвищення на чверть пункту. Якщо прогноз інфляції на 2027 рік зросте, ринок отримає аргумент на користь довших високих ставок. Якщо енергетичний шок визнають тимчасовим, 2,50% може виявитися близьким до максимуму.
Опитування професійних прогнозистів ЄЦБ до останнього сплеску показувало 2,50% як найтиповіший рівень депозитної ставки наприкінці 2026-го і на початку 2027 року, а далі — поступове зниження до 2% у середньостроковій перспективі.
Тому для українських підприємців головний сигнал із Берліна — не число 2,50%, а горизонт. Короткий період жорсткішої політики означатиме адаптацію до дорожчого фінансування. Тривала серія підвищень означатиме слабший європейський попит і вищу вартість капіталу одночасно. Вирішальним буде те, чи залишиться енергетична інфляція окремим шоком, чи стане ширшим режимом зростання цін.
