Найбільший у світі суверенний фонд добробуту Norges Bank Investment Management, який керує активами на $2,3 трлн, запропонував змінити структуру своїх інвестицій у боргові зобов’язання США. У листі до міністерства фінансів Норвегії фонд рекомендував скоротити частку державних облігацій у своєму еталонному борговому індексі, що призведе до продажу казначейських цінних паперів США на суму близько $80 млрд.
Запропоноване скорочення інвестицій у Treasuries буде значною мірою компенсоване придбанням ризикованіших форм американського боргу, зокрема іпотечних цінних паперів (MBS). Фонд наголошує, що ризик MBS не пов’язаний із загрозою дефолту, а виникає через можливість рефінансування іпотечних кредитів за нижчими ставками, що вигідніше для позичальників, ніж для інвесторів. Тому такі папери потребують премії за дострокове погашення.
У листі зазначається, що сек’юритизовані облігації, включно з іпотечними цінними паперами агентств, та державні облігації мають бути частиною боргового індексу. «Широкий ринковий індекс забезпечує доступ до більшої кількості премій за ризик і дає більш диверсифікований еталонний показник, ніж сьогодні», — йдеться у зверненні. Фонд також зауважує, що MBS гарантовані іпотечними гігантами Fannie Mae, Freddie Mac і Ginnie Mae, тому їхня кредитна якість близька до якості державних облігацій США.
Після запропонованого перебалансування частка казначейських облігацій США у портфелі фонду скоротиться на 12,2 відсоткового пункту, тоді як частка недержавного американського боргу зросте на 11,4 відсоткового пункту. Загальна експозиція до доларових активів залишиться майже незмінною: 52,5% проти 52,9% у поточному портфелі.
Хоча фонд характеризує зміни як приведення структури інвестицій у відповідність до ширших ринкових ваг, це відбувається у чутливий політичний період. Державний борг США сягнув $40 трлн, а федеральний дефіцит може досягти $2 трлн у поточному фінансовому році. Міністр фінансів США Скотт Бессент демонструє інтервенціоністський підхід, намагаючись утримувати дохідність казначейських облігацій під контролем і запобігти надмірному зміцненню долара.
Водночас президент Дональд Трамп розпочав торговельні війни проти давніх союзників, погрожував скоротити зобов’язання США перед НАТО і навіть припускав можливість військового захоплення Гренландії. Через агресивнішу адміністрацію США володіння доларовими активами стає ризикованішим, оскільки вони можуть стати об’єктом санкцій з боку Вашингтона. Доларові активи, зокрема казначейські облігації, вже займають меншу частку у світових резервах центральних банків, тоді як частка золота зростає.
Скорочення частки державних облігацій в еталонному індексі фонду буде нерівномірним. Американські державні облігації знизяться до 21,9% з 34,1%, тоді як борг єврозони зазнає помірнішого падіння — до 14,1% з 16,8%. Водночас частка японських державних облігацій зросте до 7,4% з 4,6%, а британських залишиться на рівні 4,2%. Загалом частка державних облігацій у борговому індексі фонду знизиться до 50% з 70%.
«Частка державних облігацій у 50% буде достатньою для покриття потреб у ліквідності, зокрема в періоди турбулентності на фінансових ринках», — заявили голова Норвезького центрального банку Іда Вольден Бахе та генеральний директор Norges Bank Investment Management Ніколай Танген у листі до міністерства фінансів.
