Влада німецької землі Нижня Саксонія видала дозвіл на виробництво паливних збірок для атомних електростанцій радянського типу на заводі в Лінгені, яке передбачає співпрацю з російською державною корпорацією «Росатом». Відповідне рішення ухвалило міністерство навколишнього середовища землі після тривалих перевірок та консультацій із федеральними відомствами.

Виробництво планується на підприємстві Advanced Nuclear Fuels (ANF), яке є дочірньою компанією французького концерну Framatome. Заявку на цей проєкт компанія подала ще у 2022 році. Йдеться про шестигранні паливні збірки, які використовуються виключно на атомних електростанціях радянської конструкції. Такі АЕС досі працюють у кількох країнах Східної Європи, а також у Фінляндії.

Рішення влади Нижньої Саксонії викликало різку критику в Німеччині. Опоненти наголошують, що співпраця з російською державною корпорацією відбувається попри санкції Європейського Союзу, запроваджені проти Росії через її агресію проти України. Крім того, федеральний уряд Німеччини неодноразово звинувачував Кремль в організації гібридних атак проти країни, зокрема із застосуванням саботажу, шпигунства та поширення дезінформації.

Федеральне міністерство навколишнього середовища Німеччини заявило, що критично ставиться до співпраці з «Росатомом». У відомстві зазначили, що відповідним інструментом для реагування на такі ризики є не національне атомне право, а загальноєвропейські санкції, які мають поширюватися і на ядерний сектор. Наразі ж обмеження ЄС не охоплюють російську атомну галузь.

Земельний міністр навколишнього середовища Нижньої Саксонії Крістіан Маєр, який є членом партії «Союз 90/Зелені», ще раніше називав таке рішення «в корені неправильним». Проти угоди з Росією також виступають громадські ініціативи та екологічні організації. Вони висловлюють побоювання, що для виробництва палива буде необхідна участь російських експертів, що створює додаткові ризики для національної та загальноєвропейської безпеки.

Міністерство в Ганновері наголосило, що в разі виникнення нових ризиків, особливо у сфері національної безпеки, виданий дозвіл може бути переглянуто. Це застереження свідчить про те, що влада усвідомлює потенційну небезпеку такої співпраці та залишає за собою право втрутитися у разі зміни обставин.

Варто зазначити, що низка українських і європейських високопосадовців регулярно закликають Європейський Союз запровадити санкції проти «Росатому». Зокрема, 13 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга разом із європейськими колегами обговорив подальші санкційні кроки проти Росії, які мають включати обмеження проти «Росатому» та «Роскосмосу», відключення «Газпромбанку» від системи SWIFT, а також заборону на транспортні системи, залучені до російських поставок скрапленого природного газу.

Президент Литви Гітанас Науседа також виступав за те, щоб нові обмеження охоплювали російський енергетичний сектор, зокрема компанію «Росатом». Таким чином, рішення влади Нижньої Саксонії суперечить загальній тенденції в Європі, де дедалі більше політиків наполягають на посиленні санкційного тиску на російську атомну галузь.

Ситуація навколо заводу в Лінгені демонструє складність балансування між економічними інтересами, енергетичною безпекою та політичними зобов'язаннями в умовах війни Росії проти України. Хоча формально дозвіл було отримано після всебічних перевірок, політичний та суспільний резонанс навколо цього рішення свідчить про глибокий розкол у німецькому суспільстві щодо співпраці з Росією в будь-якій формі.