Чотири роки повномасштабної війни Росії проти України продовжують суттєво впливати на світові енергетичні ринки, навіть попри те, що увага міжнародної спільноти зосереджена на ситуації навколо Ірану та Ормузької протоки. Наприкінці тижня середня ціна дизпального у Сполучених Штатах сягнула історичного максимуму — 5,85 долара за галон, за даними аналітичної компанії GasBuddy. Водночас середня вартість бензину в США становить 4,14 долара за галон, що є найвищим показником за всю історію спостережень напередодні Дня праці, перевершивши попередній рекорд 2012 року.
Головним чинником зростання цін стало успішне застосування Україною далекобійних безпілотників проти російської нафтопереробної інфраструктури. За оцінками експертів, близько 40% потужностей російських НПЗ нині виведено з ладу. У відповідь Росія припинила експорт дизпального, що вилучило зі світового ринку приблизно 3% щоденних обсягів цього пального. Разом із масштабними зупинками переробних потужностей на Близькому Сході та добровільним закриттям частини заводів у Китаї через скорочення імпорту нафти це створило дефіцит пального на глобальному рівні.
«Ситуація з Росією є справді критичною, — зазначив Метт Рід, президент консалтингової компанії Foreign Reports, що спеціалізується на геополітиці та енергетиці. — Зрозуміло, що увага світу перемкнулася на Ормузьку протоку, адже її закриття спричинило найбільший шок пропозиції в історії. Однак справжня історія зараз — це обмеження переробних потужностей, які тримають ціни на пальне високими. Коли протока закрилася, світ використав запаси сирої нафти, але ми не маємо такого ж резерву для нафтопродуктів».
Рід наголосив, що 2026 рік продемонстрував: глобальний ринок сирої нафти виявився напрочуд стійким, тоді як екосистема переробки є вкрай вразливою. Сполучені Штати, зокрема, агресивно використовували стратегічний нафтовий резерв, знизивши його до найнижчого рівня за 44 роки, щоб підтримувати постачання нафти. Однак стратегічного резерву пального не існує.
Рекордні ціни на дизпальне мають ширший вплив, ніж безпосередні витрати водіїв. Дизельне пальне є основою для сільського господарства та вантажних перевезень, тому його подорожчання прямо позначається на вартості продуктів харчування та інших товарів, посилюючи інфляційний тиск на економіку. «Дизпальне — це пальне, яке рухає економіку, і коли ціни на нього сягають рекордних рівнів, вплив виходить далеко за межі транспортного сектору, — пояснив Патрік Де Гаан, керівник відділу аналізу нафтопродуктів у GasBuddy. — Вищі ціни на дизпальне впливають на споживачів, оскільки зростання логістичних витрат підвищує вартість продуктів, товарів для дому, доставки та багатьох інших послуг, на які щодня покладаються американці».
Загалом між Росією, Близьким Сходом і Китаєм понад 10% світових потужностей із переробки нафти нині простоюють. Північноамериканські НПЗ частково компенсують дефіцит, працюючи на максимальних потужностях і отримуючи рекордні прибутки. Однак після завершення літнього сезону подорожей багато заводів планували зупинитися на профілактичне обслуговування та перейти на виробництво зимових сортів пального. Хоча частина підприємств відкладе ремонти, інші, зокрема найбільший канадський НПЗ поблизу Мена та кілька заводів на узбережжі Мексиканської затоки в США, частково припинять роботу.
За словами Грегорі Брю, старшого аналітика з енергетики в Eurasia Group, дефіцит дизпального найближчим часом не зникне. «Це створить ще більший тиск на ціни нафтопродуктів у США, — сказав Брю. — І це, ймовірно, відбудеться в середині вересня і триватиме до листопада».
Росія, втративши значну частину переробних потужностей через українські удари, у липні припинила експорт дизпального, продовживши заборону щонайменше до вересня. Дефіцит пального всередині країни змушує Москву нарощувати імпорт бензину та навіть переробляти частину власної нафти на території Казахстану, що додатково виснажує світові запаси.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році ціни на нафту та пальне різко зросли через побоювання глобального поширення конфлікту, але за кілька місяців стабілізувалися. Тоді адміністрація Джо Байдена стримувала Україну від ударів по російських енергетичних об'єктах. Однак за другого терміну Дональда Трампа Україна значно розширила дальність і точність своїх безпілотних атак.
«Що змінилося, так це те, наскільки успішно вони влучають у цілі, — зазначив Брю. — Це свідчить про те, що російська протиповітряна оборона поступово виснажується. Росіяни вже не можуть збивати українські дрони та ракети з такою ж ефективністю, як рік тому. Українці дедалі успішніше атакують нафтопереробні заводи, зокрема навколо Москви».
Аналітики застерігають, що подальша деградація російської енергетичної інфраструктури може спонукати Кремль до ескалації війни. «Як відповість Росія? — запитує Брю. — Якщо вони бачать, що їхня внутрішня енергетична інфраструктура повільно руйнується, чи змусить це Путіна посилити війну, щоб змінити баланс на свою користь? Я думаю, це реальний ризик».
