Канада запровадила тарифи до 50% на сотні американських товарів, обравши цілі, які можуть вдарити по виборцях у ключових штатах США напередодні проміжних виборів. Серед них — вісконсинський сир, морепродукти з Мена та пральні машини з Кентуккі, де розташована штаб-квартира GE Appliances. Цей крок став відповіддю на аналогічні мита, які Сполучені Штати запровадили на канадські товари після зриву торговельних переговорів.
Конфлікт між двома країнами, які історично були близькими союзниками, переріс у повномасштабну торговельну війну. 25 серпня 2026 року Канада ввела мита після того, як США застосували давно анонсовані обмеження на канадську продукцію. Наступного дня президент США Дональд Трамп назвав Канаду «однією з найгірших країн світу для ведення справ», а прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що Трамп намагається «знищити» автомобільну промисловість його країни. Лише за кілька днів до цього сторони, за повідомленнями, були близькі до укладення угоди.
Однією з ключових причин зриву переговорів стало те, що адміністрація Трампа вперше в історії застосувала положення Закону про тарифи 1930 року, відомого як тарифи Смута-Гоулі. Розділ 338 цього закону дозволяє президенту в односторонньому порядку вводити мита у розмірі 50% проти країн, чия політика, на думку Вашингтона, є дискримінаційною щодо США. Це положення ніколи не використовувалося раніше, оскільки економісти вважають, що саме ескалація тарифів за цим законом поглибила Велику депресію, спричинивши глобальну торговельну війну та скорочення американської торгівлі на дві третини у 1929–1932 роках.
Канадська сторона насамперед прагнула зниження високих американських мит на сталь, алюміній та автомобілі. За даними переговорників, попередня домовленість про зменшення тарифів на сталь та алюміній з 50% до 25% була майже досягнута, однак на останньому етапі міністр торгівлі США Говард Лутнік, як стверджується, піддався тиску з боку американських виробників сталі та алюмінію і відмовився від поступок. Це призвело до розвалу й інших частин угоди: Канада відкликала пропозицію щодо відновлення проєкту нафтопроводу Keystone, а також зняла з порядку денного питання про повернення американського алкоголю на полиці магазинів у канадських провінціях.
Сполучені Штати, своєю чергою, запровадили 50-відсоткові мита на канадський експорт на суму близько 20 мільярдів доларів, включно з автозапчастинами, лісоматеріалами, меблями, текстилем, віскі та хокейним спорядженням. Це становить приблизно 4% канадського експорту до США, який у 2025 році сягнув близько 451 мільярда доларів. Канада відповіла дзеркальними митами на таку ж суму, обравши товари, що виробляються у штатах, які можуть визначити результат проміжних виборів.
Для американських споживачів і компаній це означає суттєве подорожчання товарів, які раніше були звільнені від більшості мит завдяки Угоді між США, Мексикою та Канадою, що замінила NAFTA у 2020 році. Оскільки тарифи фактично є податком на покупця, американцям доведеться платити на 50% більше за відповідну продукцію. Багато канадських товарів зосереджені у прикордонних штатах, зокрема в Мені, що посилює регіональний вплив конфлікту.
Експерти зазначають, що Канада, на відміну від більшості країн, вирішила дати жорстку відсіч США. Єдиною іншою країною, яка так само протистоїть Трампу, є Китай. Для меншої країни, як Канада, така стратегія ризикована, однак Карні має потужну внутрішню підтримку: канадці переважно негативно ставляться до Трампа, зокрема через його постійні заяви про перетворення Канади на 51-й штат США, що об’єднало суспільство незалежно від політичних уподобань.
