Гривневі депозити у другому півріччі 2026 року залишаться одним із найпривабливіших інструментів для заощаджень, однак лише за умови контрольованої інфляції та відносної стабільності валютного курсу. Якщо ж долар подорожчає до 47–50 гривень, а інфляція перевищить 12–13%, реальна дохідність вкладів може суттєво знизитися. Про це в коментарі РБК-Україна розповів директор департаменту роздрібного бізнесу «Глобус банку» Дмитро Замотаєв.

За словами банкіра, після першого півріччя депозитний ринок увійшов у фазу стабільності. Середні ставки за гривневими вкладами залежно від строку становлять 13–14,5% річних, а окремі банки пропонують до 16–17,5%. Водночас експерт наголошує: для вкладника важливо рахувати не номінальну, а реальну дохідність після сплати податків і з урахуванням інфляції. «Для вкладника депозит вигідний тоді, коли після сплати податків дохід перекриває зростання цін і можливу курсову різницю», – пояснив банкір.

За оцінкою Замотаєва, для більшості депозитів критичною межею є інфляція на рівні 10–12%, тоді як найвигідніші пропозиції залишаються прибутковими приблизно до 13–13,5%. Якщо ж інфляція перевищить ці показники, реальна вигода від розміщення коштів суттєво скоротиться. Другим важливим фактором експерт називає валютний курс. Для депозитів строком на три–шість місяців критичним може стати зростання курсу долара приблизно до 47 гривень. Для довших вкладів – на дев’ять–дванадцять місяців – межа привабливості вища і становить орієнтовно 49–50 гривень за долар.

За словами експерта, короткі депозити більш чутливі до курсових коливань, адже вкладник не встигає накопичити значний відсотковий дохід. Натомість довгострокові вклади мають більший запас міцності, хоча короткі депозити забезпечують більше фінансової гнучкості. На думку банкіра, у другому півріччі боротьба між банками відбуватиметься не лише за рахунок відсоткових ставок. Все більшого значення набуватимуть бонусні програми, можливість відкриття депозиту онлайн, поповнення рахунку, капіталізація відсотків, програми лояльності та якість мобільних застосунків. Експерт зазначає, що різниця у 0,5–1 відсотковий пункт уже не буде головним аргументом для більшості клієнтів.

Замотаєв звернув увагу, що до кінця року Національний банк ще чотири рази переглядатиме монетарну політику – 30 липня, 17 вересня, 29 жовтня та 17 грудня. Саме після цих засідань банки можуть переглядати власні депозитні пропозиції. Якщо НБУ залишить облікову ставку без змін, ринок депозитів, найімовірніше, збереже нинішню стабільність. Водночас зміна монетарних параметрів через інфляційні або валютні ризики може поступово вплинути й на прибутковість вкладів.

На думку банкіра, у другому півріччі ринок не очікує різких «депозитних перегонів». Ставки можуть змінюватися точково, але суттєвих коливань без серйозних макроекономічних причин не прогнозується. Він радить вкладникам: визначити, на який строк кошти точно не знадобляться; порівнювати депозитні ставки з прогнозованою інфляцією; враховувати можливі валютні ризики та не розміщувати всі заощадження в одному інструменті; уважно читати умови дострокового розірвання договору. Оптимальним рішенням, за словами експерта, може стати диверсифікація – розподіл коштів між кількома депозитами різної тривалості. «Найкращий депозит – це передусім оптимальне поєднання ставки, терміну, надійності та зручності», – підсумував Дмитро Замотаєв.