Кількість працівників Amazon, які покладаються на федеральні програми допомоги, такі як SNAP та Medicaid, майже потроїлася з 2020 року, попри те що компанія демонструє рекордні фінансові показники. Згідно зі звітом Рахункової палати США (GAO), у 11 штатах, які були вибірково досліджені, 12 346 співробітників Amazon отримують продовольчі талони SNAP, а 11 338 — Medicaid. Це різке зростання кількості працюючих, які потребують державної підтримки, відбулося на тлі збільшення річного прибутку Amazon з $11,6 млрд у 2020 році до $77,7 млрд у 2025 році.
Дохід компанії за 2025 рік зріс на 12% у річному вимірі — з $638 млрд до рекордних $717 млрд. Amazon, найбільша компанія США за обсягом доходу, стверджує, що висновки GAO є «неправильними», і що аналіз сирих цифр без урахування відсотків вводить в оману. Речниця Amazon Рейчел Лайті заявила, що оплата праці в компанії є однією з найкращих у галузі, а регулярні штатні працівники мають доступ до медичного страхування з першого дня за $5 на тиждень. За її словами, 74% штатних співробітників Amazon зареєстровані в медичному плані компанії, що перевищує середній показник по приватному сектору (65%).
Проблема не обмежується Amazon. Walmart і FedEx також зафіксували зростання кількості працівників, які отримують федеральну допомогу, як і компанії у сфері райдшерингу та доставки. Кетрін Ларін, директорка GAO з питань освіти, робочої сили та доходів, зазначила, що більшість американців, які користуються соціальними програмами, сьогодні є працюючими, причому багато з них працюють повний день. Поріг доходу для отримання SNAP становить близько 130% від межі бідності, що свідчить про те, що навіть при наявності роботи багато сімей не можуть задовольнити базові потреби.
Ці дані є частиною ширшої тенденції до скорочення частки праці у ВВП США. За даними Бюро трудової статистики, частка доходу, яку американські працівники отримують у вигляді заробітної плати, впала до 52,8% — найнижчого рівня з 1947 року. Водночас прибутки корпорацій зросли: індекс S&P 500 з початку століття додав 600%, тоді як реальна заробітна плата зросла лише на 12,5%. За даними KPMG, з 1982 року частка корпоративних прибутків у ВВП США зросла з 8% до 15,85%, тоді як частка компенсацій працівникам скоротилася з 66,6% до 61,9%.
Анна Стенсбері, доцентка MIT Sloan School of Management, пояснює цю тенденцію кількома факторами. По-перше, скорочення профспілкового представництва: у 1983 році 20,1% американських працівників були членами профспілок, тоді як у 2025 році — лише 10,0%. По-друге, «розщеплення» робочого місця, коли компанії дедалі частіше наймають підрядників або гіг-працівників замість штатних співробітників. Це дозволяє великим роботодавцям уникати витрат на пільги та не нести відповідальності за порушення трудового законодавства підрядниками.
Брент Нейман, професор економіки Чиказького університету, вважає, що штучний інтелект є ключовим чинником зменшення частки праці. У своїй статті він аргументує, що технологічні обіцянки продуктивності становлять найбільшу загрозу для заробітної плати. Діана Свонк, головна економістка KPMG, попереджає про приховані наслідки скорочення частки праці: попри те що економічні показники свідчать про стабільність, більшість американців стикаються з постійною кризою доступності. Вона зазначає, що зростання нерівності підживлює соціальну та економічну нестабільність.
