Українсько-естонська технологічна компанія Haydamax OÜ, зареєстрована в Естонії, у листопаді оголосила про початок розробки біонічного протеза кисті. Ключова ціль проєкту — зробити пристрій доступним: інженерне завдання передбачає вартість до 100 євро. Для порівняння, високотехнологічні біонічні протези зараз коштують десятки тисяч євро, тож різниця могла б бути суттєвою для тих, хто потребує протезування.
Роботу веде Oxogent Laboratory, робоча назва розробки — H-MUSCLE. За даними розробників, дослідження відбуватимуться в лабораторії в Німеччині. Оцінна вартість першого етапу становить близько 1,5 мільйона євро. Точні терміни створення прототипів і серійного виробництва поки не оголошені, тому про сроки появи продукту на ринку говорити зарано.
Головна відмінність проєкту — відмова від електродвигунів і редукторів, які зазвичай приводять у рух механічні протези. Замість них використовуються гідравлічні штучні м’язи типу Макбіббена. Такі м’язи були винайдені Джозефом Макбіббеном у 1950-х роках. Це еластична плетена трубка: під тиском вона скорочується і тягне сухожилля, що приводить у рух пальці. Кілька пучків волокон обгортають штучні кістки, утворюючи так звану м’язову сітку. Частину волокон прокладають у передпліччя, щоб забезпечити більший хід руху.
Керування таким пристроєм також відрізняється від традиційного підходу. Сигнали подаються не на окремі канали, а на скоординовані групи каналів. У цифровій моделі кисті передбачені кістки, суглоби та близько 40 каналів для м’язів. Розробка почалася саме з повної цифрової моделі, фізичного прототипу поки немає. Цей етап дозволяє перевірити механіку та логіку керування до переходу до створення реального пристрою.
Для відтворення природних положень руки команда використовує відкритий набір даних, у якому взяли участь 22 людини, які виконували 26 завдань. Такі дані допомагають моделювати звичні рухи людини. Особливу увагу розробники приділяють великому пальцю, рухливості долоні, хвату та маніпуляціям із дрібними предметами, адже саме від цих функцій залежить повсякденне користування протезом.
Найскладнішим технічним завданням інженери називають компактну й недорогу систему подачі рідини та контроль тиску. Від того, наскільки вдало вона буде реалізована, залежить і кінцева вартість пристрою, і його зручність для користувача. Водночас у відкритих джерелах немає підтверджених даних про те, яких саме комплектуючих вимагатиме серійна версія.
Попит на протези в Україні різко зріс після повномасштабного вторгнення Росії, що значно посилило інтерес до доступних рішень у цій сфері. Однак остаточна ціна, склад комплектуючих і витрати на медичне пристосування пристрою залишаються невідомими. Тож поки що 100 євро є цільовим орієнтиром розробників, а не підтвердженою ціною продукту, і кожен наступний етап проєкту покаже, наскільки реалістичною є ця мета.
9
