Сім років тому Верховна Рада ухвалила закон, який відкрив приватному бізнесу доступ до космічної діяльності. Сьогодні, попри повномасштабну війну, українські підприємці розробляють ракетні двигуни, створюють супутники та формують власні космічні програми. Одним із нових учасників галузі стала Ukrainian Private Space Agency, приватна космічна агенція, заснована в 2026 році за участі українських та європейських інвесторів.
Закон від 2 жовтня 2019 року мав назву, яка не передавала його значення: «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання космічної діяльності». За документ № 143-IX проголосували 308 народних депутатів. 29 жовтня його підписав президент Володимир Зеленський, а 29 січня 2020 року нові правила набули чинності. Вперше за роки незалежності приватні підприємства отримали повноцінний доступ до космічної діяльності, зокрема до розробки, випробувань і експлуатації ракет-носіїв.
До цього галузь існувала переважно в державній моделі. Україна мала величезну наукову та інженерну спадщину: ракетобудівні підприємства Дніпра, конструкторське бюро «Південне», «Південмаш», виробничі потужності та фахівців, які брали участь у створенні складної космічної техніки. Проте система трималася на державних підприємствах, державних програмах і бюджетному фінансуванні, а приватний капітал не міг на рівних працювати в усіх напрямах.
Закон змінив цю конструкцію. Підприємства різних форм власності отримали право займатися космічною діяльністю. Для приватних учасників передбачено систему декларування, а для окремих операцій, зокрема запусків ракет, випробувань космічної техніки та керування апаратами на орбіті, встановлено спеціальні дозвільні процедури. Космос залишився суворо регульованою сферою, але державна монополія була усунута. Саме так з'явилися законодавчі передумови для розвитку власної індустрії NewSpace, де ініціатива, технології та інвестиції походять не лише від держави.
Подібним шляхом раніше розвивалася американська космічна галузь. Компанії на кшталт SpaceX і Rocket Lab показали, що приватний капітал здатен не лише брати участь у державних програмах, а й створювати самостійну космічну інфраструктуру. Україна отримала можливість побудувати власну модель.
Повномасштабне російське вторгнення надало космічним технологіям інше значення. Супутникові зображення, спостереження за земною поверхнею, геопросторова аналітика та супутниковий зв'язок перетворилися з інструментів наукових досліджень на важливі елементи національної безпеки та економічної стійкості. Супутники відстежують стан сільськогосподарських угідь, лісові пожежі, наслідки повеней, руйнування інфраструктури та зміни земної поверхні. Радарні апарати здатні отримувати зображення навіть уночі та за щільної хмарності.
Для аграрної країни, якою є Україна, це не абстрактна наука. Від якості космічних даних можуть залежати прогнози врожайності, управління земельними ресурсами, логістика, екологічна безпека та робота великих галузей економіки. Проте тут виявилася суттєва проблема. Україна десятиліттями брала участь у створенні ракет і космічних апаратів, але так і не сформувала повноцінне національне супутникове угруповання, здатне самостійно й безперервно забезпечувати країну необхідними даними.
Спроби були. У різні роки Україна запускала власні супутники дистанційного зондування Землі. Останнім апаратом серії став «Січ-2-30», виведений на орбіту в січні 2022 року. Однак програма не забезпечила очікуваного сталого розвитку національної системи космічного спостереження. Під час війни країна отримала доступ до сучасних супутникових даних завдяки міжнародним партнерам. Особливо відомим став проєкт «Народний супутник»: у серпні 2022 року фонд Сергія Притули уклав угоду з фінською компанією ICEYE, яка надала Україні можливості радарного супутникового спостереження. У січні 2026 року ICEYE оголосила про подальше розширення співпраці з українською стороною.
Це надзвичайно важлива допомога, але вона водночас показала принципову різницю між доступом до чужої інфраструктури та її власністю. Можна купувати супутникові знімки, отримувати дані від партнерів і брати участь у міжнародних дослідницьких програмах. Проте стратегічна незалежність починається тоді, коли країна має власні технічні можливості отримувати, обробляти й використовувати космічну інформацію. У цьому напрямі сьогодні розвивається український приватний космос.
16 липня 2026 року, в розпал повномасштабної війни, було засновано Ukrainian Private Space Agency, UPSA, Українську приватну космічну агенцію. За проєктом стоїть непублічна група українських та європейських інвесторів. Агенцію створено на основі приватної ініціативи, вона входить до структури Haydamax. Її завдання — формування самостійних українських компетенцій у сфері космічних технологій, обробки даних і перспективної космічної інфраструктури. UPSA не є державним органом і не претендує на заміну Державного космічного агентства України. Йдеться про принципово іншу модель, у якій приватна ініціатива поєднується з державним регулюванням.
1
