Програміст Фей Чжаоцзюнь втратив роботу в Пекіні разом із близько 160 колегами через два тижні після того, як його керівник запитав, чи зможе штучний інтелект незабаром замінити людей у написанні коду. Цей випадок став частиною ширшої тенденції, коли штучний інтелект, підтримуваний державною політикою, змінює величезний ринок праці Китаю, і деякі економісти вважають, що це може послабити другу за розміром економіку світу.
Швидке впровадження ШІ в багатьох сферах — від програмування до написання сценаріїв і фізичної праці — витісняє людей із робочих місць або змушує їх боятися цього. Китай перебуває в авангарді впровадження ШІ, оскільки урядова політика заохочує людей і бізнес використовувати ШІ-застосунки та робототехніку в усіх сферах життя, тож такі люди, як Фей, змушені адаптуватися.
«Схоже, що в Китаї набагато менше анти-ШІ настроїв, ніж в інших країнах. Більшість людей ставляться до ШІ позитивно, нейтрально або з помірним інтересом», — зазначила Шуцзін Хе, старша аналітикиня консалтингової компанії Plenum у Пекіні. За її словами, люди, які хвилюються про заміну, а також ті, хто вже покинув традиційні робочі місця, часто прагнуть експериментувати з бізнесом на основі ШІ та незалежними проєктами.
До недавнього часу Фей сумнівався, що ШІ зможе ідеально виконувати програмування, хоча його керівники вважали, що це вже близько до реальності. «Робота програмістів середнього рівня в більшості випадків фактично замінна», — сказав 40-річний Фей. Він додав: «Навіть якщо це катастрофа, яка призведе до заміни всіх людей, на цьому етапі просто доводиться використовувати ШІ, як це роблять усі інші». Зараз Фей під час кар'єрної перерви створює відеоблоги про життя звичайних людей, сподіваючись, що вони допоможуть іншим, хоча вони поки що не приносять доходу.
Подібні історії поширюються по всьому Китаю. Ду Ціньчунь, перекладач-фрілансер із Ченду, допомагає навчати модель ШІ для перекладів, що тимчасово принесло йому більше роботи, але оплата в галузі впала більш ніж удвічі порівняно з минулими роками. Ця тенденція настільки очевидна, що популярні університетські програми з іноземних мов втрачають попит через поширення інструментів перекладу на основі ШІ.
За даними дослідницької компанії IDC, частка китайських промислових підприємств, які використовують моделі ШІ та «агенти», зросла до 47,5% минулого року з 9,6% у 2024 році. Яньцзе Ду, старший менеджер з досліджень IDC у Пекіні, пояснює це «яскравою екосистемою відкритого коду», яка сприяє інноваціям у промисловості та поступово скорочує розрив між можливостями базових моделей і реальною цінністю для бізнесу.
Гуманоїдні роботи вже сортують посилки в поштових центрах, хоча й у невеликих масштабах, а також виконують такі людські завдання, як регулювання дорожнього руху та приготування кави. Роботи з доставки їжі також набирають популярності, що потенційно загрожує засобам існування мільйонів китайських кур'єрів. У індустрії коротких відеосеріалів генеративний ШІ все частіше використовується для створення, виробництва та розповсюдження контенту, що призвело до падіння кількості таких серіалів приблизно на 75% у першому кварталі цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«Завдання, які раніше вимагали спеціальної підготовки, тепер може виконувати майже кожен, хто має доступ до інструментів ШІ. Це особливо помітно в розробці програмного забезпечення та створенні мультимедіа», — зазначила Хе з Plenum. Вона попередила, що працівники, чиї ролі зосереджені саме в цих сферах, можуть зіткнутися з більшим ризиком витіснення. Звіт Міжнародної організації праці також показує, що жінки мають вищий ризик втратити роботу через ШІ, оскільки вони частіше працюють у сферах, придатних для автоматизації, наприклад, у складанні електроніки.
Вплив ШІ на економіку Китаю неоднозначний. Уряд через ініціативу «ШІ плюс» і п'ятирічний план до 2030 року прагне впровадити ШІ в багато галузей, щоб отримати перевагу в технологічному суперництві зі США. Зілань Цянь, наукова співробітниця Оксфордської лабораторії політики Китаю, зазначає, що «специфіка Китаю полягає в тому, що уряд активно поширює ШІ в економіці, тому ШІ може швидше проникати в різні сфери порівняно з іншими країнами».
Економічне зростання Китаю вже сповільнюється, споживчі витрати відстають через побоювання людей втратити роботу, а тривалий спад на ринку нерухомості підриває добробут домогосподарств. Есвар Прасад, професор економіки з Корнелльського університету, попереджає, що «ШІ, ймовірно, підвищить продуктивність у всіх сферах, але може мати серйозний руйнівний вплив на зайнятість, погіршуючи проблему зростання робочих місць і призводячи до негативних наслідків для соціальної стабільності». Китайські технологічні гіганти, як і їхні американські конкуренти, скоротили або реструктурували десятки тисяч робочих місць, частково через ШІ. Загальний рівень безробіття в містах Китаю становить близько 5%, але серед молоді віком 16–24 років (без урахування студентів) він приблизно втричі вищий. У довгостроковій перспективі деякі експерти припускають, що рівень безробіття може впасти, оскільки населення Китаю старіє.
