Дев'ять широко використовуваних програм для моніторингу працівників передавали персональні дані співробітників, зокрема імена та електронні адреси, сотням сторонніх компаній без чіткого розкриття цієї практики. До таких висновків дійшли дослідники з Університету Вандербільта, Північно-Східного університету та Каліфорнійського університету в Берклі.
У межах експерименту науковці зареєструвалися як роботодавець, розгорнули дев'ять платформ моніторингу, серед яких Hubstaff, Deputy та Time Doctor 2, а потім увійшли в систему як працівник, щоб зафіксувати, які дані надсилають застосунки. Виявилося, що кожна платформа передавала ідентифікуючу інформацію про працівників зовнішнім компаніям. Загалом було задокументовано 121 випадок передачі даних, зокрема Facebook, Google, Microsoft та рекламно-технологічній фірмі AppLovin.
Окремо застосунки надсилали дані про онлайн-активність працівників — IP-адреси, інформацію про пристрої та дані вебперегляду — на 145 сторонніх доменів, серед яких опинився і російський пошуковик «Яндекс». Третина платформ могла відстежувати точне місцезнаходження працівника навіть тоді, коли застосунок працював у фоновому режимі або співробітник був поза робочим часом. Три з дев'яти програм вимагали доступу до датчиків руху телефону лише для того, щоб відмітити початок робочої зміни.
Роботодавці використовували технології стеження для контролю за продуктивністю, переміщенням та комунікаціями працівників, що набуло масового поширення під час пандемії коронавірусу. Сучасні інструменти, засновані на штучному інтелекті та аналізі даних, дозволяють створювати великі масиви інформації про працівника, які можуть використовуватися для покарань або прогнозування поведінки, зазначила Вілнейда Негрон, директорка з досліджень і політики в Coworker, некомерційній організації, що допомагає працівникам організовуватися.
«Часто працівники з найменшим впливом на ринку праці стають піддослідними для найбільш інтрузивних форм збору даних», — наголосила Негрон. Вона додала, що багато роботодавців використовують інструменти стеження прозоро та залучають працівників до перегляду політик, однак є й ті, хто відстежує, ранжує та оцінює співробітників у спосіб, який не є прозорим.
Прикладом тиску через моніторинг поділилася фармацевтка Ланні Дуонг, яка працювала в медичній клініці з пацієнтами з хронічними захворюваннями. Її роботодавець відстежував тривалість телефонних дзвінків і прийомів, а під час оцінювання ефективності ставив питання, чому вона витрачає стільки часу на кожного пацієнта. «Усе підраховувалося. Скільки хвилин ти говориш по телефону. Дрібниці були абсурдними», — розповіла Дуонг. Під постійним тиском вона відчувала себе «недовіреною, неоціненою та майже безнадійною», зрештою пішла у медичну відпустку, а після її завершення, за її словами, була звільнена.
Експерти радять працівникам об'єднуватися з колегами для захисту своїх прав, а також з'ясовувати, які саме дані збирає роботодавець. Гейлі Цукаyama, директорка з державних питань у Фонді електронних рубежів, зауважила, що якщо працівник користується виданим роботодавцем пристроєм, варто очікувати певного рівня моніторингу. Дослідження тенденцій збору даних у своїй галузі допоможе працівникам бути готовими до ситуацій, коли інформація, зібрана під час стеження, використовується проти них.
Викладачка коледжу Аріанна Аная виявила, що адміністрація читала есе студентів, завантажені до системи управління навчанням, а також її коментарі до цих робіт. Студенти часто писали на надзвичайно особисті теми, зокрема про насильство, розлади харчової поведінки та сімейні травми. За словами Анаї, школі було відомо, що студенти не повинні знати про доступ адміністрації до їхніх робіт.
