Генеральний директор Nestlé назвав ключову навичку, яка, на його думку, визначатиме успіх працівників у добу штучного інтелекту. Нею є адаптивність — здатність швидко опановувати нові інструменти та змінювати підходи до роботи.
За його словами, технології розвиваються настільки стрімко, що суто технічні знання швидко застарівають. Тому вирішальною стає готовність вчитися протягом усієї кар'єри, а не одноразове здобуття диплома чи опанування конкретної спеціалізації. Керівник наголосив, що компанії, які інвестують у розвиток персоналу, отримують конкурентну перевагу.
Nestlé, один із найбільших виробників продуктів харчування та напоїв у світі, активно впроваджує цифрові рішення у виробництво, логістику та маркетинг. Штучний інтелект уже використовується для аналізу споживчого попиту, оптимізації ланцюгів постачання та персоналізації пропозицій. Це змінює вимоги до працівників на всіх рівнях — від заводських цехів до офісів.
На думку очільника компанії, роботодавці мають допомагати співробітникам перекваліфіковуватися, а не залишати їх наодинці з технологічними змінами. Йдеться про внутрішні навчальні програми, перепідготовку та переведення людей на нові ролі всередині організації. Такий підхід дозволяє зберегти досвідчені кадри й водночас залучити нові компетенції.
Тема набуває дедалі більшої ваги для глобального ринку праці. Багато компаній побоюються, що автоматизація та генеративний штучний інтелект скоротять частину посад, особливо там, де виконуються рутинні завдання. Водночас з'являються нові спеціальності, пов'язані з налаштуванням моделей, контролем якості даних і керуванням цифровими процесами.
Керівник Nestlé належить до тієї групи бізнес-лідерів, які вважають, що виграють не ті працівники, хто знає більше за інших, а ті, хто швидше вчиться. Адаптивність, таким чином, перетворюється з абстрактної риси на конкретну вимогу до кандидатів під час найму та до чинних співробітників під час атестацій.
Для України ця теза також актуальна. Вітчизняні компанії дедалі частіше впроваджують ШІ-інструменти в обслуговуванні клієнтів, фінансах і виробництві, тож попит на фахівців, здатних швидко опановувати нові технології, зростає. Роботодавці дедалі більше цінують не статичний набір знань, а здатність навчатися на ходу.
Попри оптимізм щодо ШІ, експерти застерігають: без системної підтримки з боку держави та бізнесу частина працівників може залишитися осторонь технологічних змін. Тому питання перекваліфікації виходить за межі окремих корпорацій і стає предметом ширшої суспільної дискусії.
6
