Успішні українські атаки безпілотниками вглиб території Росії, зокрема резонансна операція Служби безпеки України «Павутина», спричинили безпрецедентну реакцію з боку Китаю. Як повідомляє гонконгське видання South China Morning Post, Пекін запровадив суцільну заборону на польоти цивільних дронів у центральних районах майже 20 великих міст, а також ухвалив нові національні стандарти, що значно посилюють контроль за використанням безпілотних літальних апаратів.

За словами військового аналітика та колишнього офіцера ВПС Китаю Фу Цяньшао, саме повторювані українські атаки дронами на Москву та інші великі міста Росії створили в Китаї відчуття терміновості щодо безпеки низьколітаючих апаратів. Аналітик наголосив, що базовий дрон із двостороннім каналом керування легко перетворити на засіб атаки, а поріг входу для цього є вкрай низьким. Найпоказовішим прикладом для Пекіна стала саме операція «Павутина», під час якої Україна влітку 2025 року таємно провезла понад сотню ударних дронів углиб території РФ, замаскувавши їх у вантажівках, і завдала важких втрат російській далекій авіації, знищивши та пошкодивши десятки стратегічних бомбардувальників і розвідувальних літаків.

За даними SCMP, з початку 2026 року щонайменше 15 великих міст Китаю запровадили суцільну заборону на польоти цивільних дронів у центральних районах. При цьому частину змін внесли без офіційних оголошень політики. Пекін пішов ще далі: у травні там заборонили продаж, оренду й перевезення дронів та їхніх ключових компонентів у місто чи в його межах без дозволу органів громадської безпеки. На національному рівні з 1 травня діють нові обов'язкові стандарти: усі дрони реєструються на реальне ім'я власника, програмно блокуються до активації дозволу, а під час польоту зобов'язані в реальному часі передавати регуляторам дані про місцезнаходження, швидкість та ідентифікацію апарата.

Додатковим поштовхом для посилення заходів стала внутрішня подія: 26 червня легкий літак, що злетів із передмістя Пекіна, врізався у 108-поверхову вежу Citic — найвищий хмарочос столиці. Внаслідок інциденту загинув пілот, ще 13 людей постраждали. Директор Центру контртерористичних досліджень Лі Вей зазначив, що подібні інциденти залишають владі критично мало часу на реакцію, а збити безпілотний літальний апарат над густонаселеним містом означає ризикувати масовими жертвами на землі.

Нові правила вже створюють проблеми для легального застосування дронів — зокрема, в енергетиці, де їх активно використовували для інспекції ліній електропередач. За словами співробітника Шанхайської електроенергетичної компанії, через складнощі з отриманням дозволів компанія тимчасово повернулася до перевірок вертольотами та вручну. Виняток серед великих міст становить Шеньчжень, де розташована штаб-квартира найбільшого у світі виробника дронів DJI. Там цивільні польоти поки залишаються дозволеними. На думку опитаних SCMP експертів, це показує, що місцева влада все ще має простір для балансу між безпекою та розвитком галузі.

Нагадаємо, що операція «Павутина» відбулася 1 червня 2025 року. Тоді Служба безпеки України завдала удару по чотирьох військових аеродромах Росії — «Бєлая», «Дягілєво», «Олєнья» та «Іваново». За даними української сторони, було уражено 41 російський літак, серед яких стратегічні бомбардувальники Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та літаки далекого радіолокаційного виявлення А-50. Орієнтовна вартість знищеної та пошкодженої авіаційної техніки оцінюється в 7 мільярдів доларів. Для проведення операції було використано 117 дронів, які таємно доставили вглиб російської території, замаскувавши у вантажівках.