Україна отримала чергове міжнародне фінансування для відновлення житлового фонду, однак цих коштів недостатньо, аби одночасно забезпечити всіх громадян, які втратили домівки через російські обстріли. Про це в коментарі РБК-Україна повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. За її словами, навіть підписана під час Ukraine Recovery Conference 2026 (URC 2026) у Гданську додаткова угода на 140 мільйонів євро не зможе покрити всі потреби людей, чиє майно пошкоджене або знищене.
Шуляк наголосила, що першим і головним пріоритетом держави залишаються безпека та оборона. Більше ніж один трильйон гривень бюджету щороку спрямовується на сили безпеки й оборони. Другим за значенням напрямом є соціальні видатки — зокрема пенсійне забезпечення, яке, попри повномасштабну війну, виплачується вчасно та щороку індексується. Лише після цих статей кошти виділяються на інші програми, серед яких — «єВідновлення» та інші механізми підтримки громадян.
«Першим пріоритетом держави залишаються безпека й оборона. Другим великим напрямом є соціальні видатки, зокрема пенсійне забезпечення. <...> Вже потім кошти виділяються на інші потреби – зокрема, на „єВідновлення“ і інші програми підтримки громадян», — пояснила парламентарка. Вона нагадала, що з 2023 року держава запровадила програми компенсацій для власників пошкодженого або знищеного житла. До їхнього фінансування долучилися Світовий банк, Банк розвитку Ради Європи, а на URC 2026 було підписано додаткову угоду на 140 млн євро.
«Але навіть така сума не є достатньою для того, щоб одночасно забезпечити всіх людей, які залишилися без домівок або потребують компенсації за пошкоджене житло. Тому Україні потрібно продовжувати працювати з міжнародними партнерами і розширювати коло донорів для житлових програм», — зауважила Шуляк.
Окремо вона нагадала, що український бюджет отримує підтримку в межах дворічної макрофінансової допомоги Євросоюзу: нещодавно Україна отримала перший транш у 3,2 млрд євро із загального обсягу 90 млрд євро. Проте навіть цих ресурсів недостатньо через масштаб руйнувань.
Коментуючи наслідки останніх атак на Київ і область, Шуляк зазначила, що ключову роль на першому етапі відіграють органи місцевого самоврядування. По всій країні при місцевій владі створені комісії, які після звернення громадянина мають протягом 30 днів провести обстеження пошкодженого майна. Комісія фіксує факт пошкодження, організовує технічне обстеження із залученням фахівців і визначає подальший шлях: можливий ремонт, демонтаж або видача житлового сертифіката.
«За результатами такого обстеження може бути кілька сценаріїв. Частину будинків можна буде відремонтувати, усунувши пошкодження. Водночас можуть бути об'єкти, які вже неможливо відновити капітальним ремонтом і які доведеться демонтувати. Саме технічне обстеження має дати відповідь, чи люди отримуватимуть житлові сертифікати, чи ремонт може бути профінансований іншим способом», — зауважила Олена Шуляк.
Таким чином, успіх відновлення пошкодженого та знищеного житла залежить одночасно від трьох складових: оперативної роботи місцевих комісій, наявності коштів у державних програмах і безперервної підтримки західних партнерів. Шуляк підкреслила, що без розширення кола міжнародних донорів закрити всі потреби громадян, які втратили дах над головою, буде вкрай складно.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українці зможуть фіксувати пошкоджене майно за спрощеною процедурою, а також що в Києві триває робота з обстеження пошкоджених і знищених будинків після останніх атак. У Раді пояснили, хто і куди повинен вносити відповідні дані.
