Російська розвідка протягом 18 місяців проводила масштабну операцію зі шпигунства за стратегічними ядерними об'єктами в Європі, використовуючи безпілотники, запущені з суден так званого «тіньового флоту». Про це йдеться в аналізі Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), на який посилається The Guardian.

Дослідники проаналізували 144 інциденти у понад десятку країн, що почалися наприкінці 2024 року. Вони дійшли висновку, що російська розвідка діяла з «суттєвою безкарністю», залишаючи владу європейських країн розгубленою. Дрони неодноразово пролітали на малій висоті над авіабазами й аеропортами — їх бачили, за ними спостерігали, але захопити чи збити жоден так і не вдалося. Це оголило стратегічний прорахунок у протиповітряній обороні НАТО, розрахованій на звичайні військові загрози, а не дешеві й малопомітні безпілотники.

Серед цілей — авіабаза RAF Lakenheath у Британії, яку готували для розміщення американської ядерної зброї (розмістили в липні 2025 року), сусідня RAF Fairford, а також військово-морська база Іль-Лонг у Бретані, де базуються французькі підводні човни з ядерними ракетами. П'ять дронів зафіксували там у грудні 2025 року, коли поблизу берега перебували судна «тіньового флоту». Вторгнення дронів фіксували і над авіабазами Kleine-Brogel у Бельгії та Volkel у Нідерландах, де зберігається американська ядерна зброя авіаційного базування.

Дрони запускали, як вважається, із суден з вимкненими транспондерами поблизу берегів країн-цілей. Техніку керування ними, за даними звіту, вперше відпрацювали під час війни в Україні. Старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс назвав це «серією тактичних успіхів Кремля» і водночас «стратегічним провалом оборони союзників». Мотиви Росії, за його словами, — поєднання ядерного стеження, картографування військової логістики та «економічного виснаження і психологічної війни».

Дослідники також встановили, що серед суден-носіїв фігурував танкер Boracay, який французькі командос захопили біля Данії у вересні 2025 року. На борту виявили капітана-китайця і двох громадян Росії, які працювали на приватну військову компанію Moran Security Group. Це підтвердило мілітаризацію суден «тіньового флоту» вже не як гіпотезу, а як практику. Кампанію, як вважається, організувало ГРУ — головне управління зовнішньої військової розвідки Росії.

Хвиля вторгнень у небо НАТО фіксується систематично ще з осені 2025 року. У ніч на 10 вересня 2025 року близько 20 російських БПЛА масовано вторглися в повітряний простір Польщі під час масованої атаки на Україну. Це стало першим випадком, коли дрони над територією НАТО збивали під егідою Альянсу — польські та нідерландські винищувачі уразили частину цілей, решта долетіла до Варшави й Любліна.

Уже за два тижні хвиля подібних інцидентів паралізувала аеропорти одразу в кількох країнах: Копенгаген і Осло призупиняли роботу через невідомі дрони, а слідом закривали Ольборг і Мюнхен. Тоді ж в Ryanair публічно закликали дозволити збивати дрони над цивільними аеропортами — авіакомпанія назвала ситуацію загрозою для тисяч пасажирів.

Паралельно з дроновими інцидентами Литва місяцями боролася зі схожою за суттю гібридною загрозою — контрабандними метеозондами, що запускали з Білорусі. Аеропорт Вільнюса закривали через них по кілька разів на місяць, а в грудні через посилення атак країна оголосила надзвичайну ситуацію на всій території. У травні цього року дрон Geran-2 впав і вибухнув на багатоповерхівці в румунському Галаці — постраждали двоє людей, а розслідування підтвердило російське походження безпілотника.

Попри всі ці випадки, у переважній більшості інцидентів країни Альянсу лише піднімали авіацію в повітря, фіксуючи порушення, але не наважуючись збивати дрони над своєю територією. Це свідчить про системну проблему в протиповітряній обороні НАТО, яка потребує негайного перегляду тактики та технічного оснащення для боротьби з новими загрозами.