Країни східного флангу НАТО активно готуються до можливого військового конфлікту з Росією, не покладаючись виключно на гарантії колективної оборони. Як повідомляє видання Politico, держави, що межують з Росією та Білоруссю, будують фортифікаційні споруди, розширюють свої збройні сили та розробляють плани дій на перші дні війни, розраховуючи переважно на власні сили.
Журналісти Axel Springer Global Reporters Network відвідали три ключові ділянки східного кордону Європи — лісистий кордон Фінляндії з Росією, укріплену лінію Польщі з Калінінградом і Білоруссю, а також територію Литви поблизу Сувалкського коридору. Метою репортажу було з'ясувати, наскільки ці країни готові до потенційного нападу. За висновками авторів, Європа поспішає зміцнити свій східний фланг через загрозу, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися.
Основним чинником, що підштовхує країни до посилення оборони, є невизначеність щодо зобов'язань США в рамках НАТО. Президент Дональд Трамп неодноразово ставив під сумнів статтю 5 — ключове положення альянсу, згідно з яким напад на одного члена розглядається як напад на всіх. Ситуація загострилася після війни в Ірані, коли команда Трампа пригрозила переглянути членство США в НАТО через відмову європейських союзників приєднатися до конфлікту. Водночас супутникові знімки свідчать про нарощування російської військової присутності вздовж кордону з Фінляндією та іншими країнами ЄС, включаючи будівництво казарм і розміщення військової техніки. Керівник шведської військової розвідки назвав це підготовкою до можливого протистояння з НАТО.
Фінляндія, яка має найдовший сухопутний кордон з Росією серед країн НАТО — 1343 кілометри, готується до самостійних дій у разі нападу. Кордон закритий з 2023 року. «Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем», — зазначив командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті. Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидку активацію статті 5. «Ми раді бути в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж буде активовано статтю 5 НАТО», — сказав він. Одним із головних військових активів Фінляндії є її територія — густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке світло взимку. У травні країна провела навчання «Північна зірка 26» та «Карельський меч 26», під час яких війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в цих умовах. Разом з Польщею та трьома балтійськими державами Фінляндія минулого року вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, аргументуючи це тим, що Росія ніколи не приєднувалася до договору і вже використовує цю зброю в Україні.
Польща реалізує масштабний проєкт «Східний щит», який передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю і Калінінградом. Прем'єр-міністр Дональд Туск ще у листопаді 2024 року презентував першу ділянку укріплень у селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом. «Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно», — заявив він. За даними польського Міноборони, повна вартість системи оцінюється у близько 10 млрд євро. «Східний щит» є частиною ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягтися від Фінляндії до Румунії. Водночас Politico зазначає, що вздовж деяких ділянок кордону укріплення поки виглядають радше перспективно, ніж реально — великі відрізки не мають видимих споруд, а протитанкові «їжаки» після візиту Туска так і не встановили. Розробку польської системи протидії дронам SAN пришвидшив інцидент, коли 19 російських дронів увійшли у польський повітряний простір. Літаки НАТО збивали їх ракетами з винищувачів F-16 та F-35, що коштувало мільйони євро. SAN має дозволити Польщі захищатися від безпілотників без залучення винищувачів.
Литва та інші балтійські країни стикаються з особливими викликами через відсутність простору для маневру. Командувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас не вважає ймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування великих переміщень військ. Однак, на відміну від Фінляндії та Польщі, країни Балтії занадто малі й занадто близькі до Росії та Білорусі, щоб «торгувати територією заради часу». З рештою НАТО вони з'єднані приблизно 65-кілометровим Сувалкським коридором. Поблизу села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: «Не ризикуйте своєю безпекою — не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися». Кордон облямований колючим дротом та бетонними «зубами дракона» для зупинки танків. Ці укріплення є частиною Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, що передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля. Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес попереджає: у найгіршому сценарії, якщо НАТО буде заскочено зненацька, а Польща не зможе надати підтримку, балтійським країнам, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення. Німецькі та литовські чиновники наполягають, що такий сценарій не стане несподіванкою, оскільки російському нападу передуватимуть видимі військові приготування, які дозволять НАТО отримати підкріплення на ранній стадії.
Нагадаємо, восени 2025 року російські дрони вперше масово порушили повітряний простір Польщі — у ніч на 10 вересня до країни залетіли 19 безпілотників. Пілоти F-35 у Польщі збивали дрони ракетами вартістю близько 400 тисяч євро кожна. Цей інцидент став додатковим сигналом для країн східного флангу про необхідність посилення обороноздатності.
