Культура, у якій керівники ототожнюють перепрацювання з відданістю справі, є поганим прикладом для команди. Про це заявила президентка та фінансова директорка ServiceNow Джина Мантантуоно під час панельної дискусії на саміті Fortune Most Powerful Women. За її словами, тривала ефективність неможлива без відновлення, так само як спортсмен не може показувати результат без відпочинку між тренуваннями.
«Завжди існувало уявлення, що якщо ти працюєш по 14 годин на добу і спиш чотири години, це доводить, що ти працюєш найбільше і заслуговуєш на найбільше, — сказала вона. — Це жахливий приклад для людей навколо нас». Мантантуоно наголосила, що відновлення не відволікає від високої продуктивності, а є її передумовою: професіоналам потрібен час, щоб перезарядитися, якщо вони хочуть залишатися результативними в довгостроковій перспективі.
За її словами, пріоритет відновлення допоміг їй покращити баланс між роботою та особистим життям, уважніше слухати співрозмовників і зберігати спокій під тиском. Ці переваги поширюються й на команди, якими вона керує. «Коли ми дбаємо про себе, ми стаємо значно кращими керівниками, кращими колегами, кращими батьками», — зазначила фінансова директорка ServiceNow.
У дискусії також взяли участь олімпійська чемпіонка Джанет Еванс, яка обіймає посаду директорки з питань спортсменів оргкомітету LA28, та Алісія Гатч, керівниця комерційного напряму зі спорту в Deloitte і лідерка напряму жіночого спорту. Учасниці обговорили, як спортивний досвід формує управлінські навички: здатність ухвалювати рішення під тиском, адаптуватися до змін і рухатися до мети попри невизначеність.
«Скільки з вас ухвалювали доленосне рішення з неповною інформацією, коли за вами спостерігало багато людей? — запитала Гатч аудиторію. — Ми стикаємося з цим щодня». Вона навела статистику: 94% жінок на посадах топрівня в корпоративному управлінні займалися спортом у дитинстві. На її думку, спорт дає впевненість, командну роботу та стійкість, а також є своєрідним тренажером для ухвалення рішень у стресових умовах.
Еванс навела практичний приклад перенесення спортивного мислення в управління. Коли у 2015 році голова LA28 Кейсі Вассерман запропонував їй долучитися до кампанії за проведення Олімпіади в Лос-Анджелесі, місто мало потужного конкурента — Париж у боротьбі за Ігри 2024 року. Замість того щоб відмовитися від мети, команда переорієнтувалася на здобуття права прийняти Ігри 2028 року. За словами Еванс, цей досвід відображає якості, які спортсмени привносять в управління: наполегливість, віру в мету та здатність змінювати курс, коли обставини цього вимагають.
Учасниці дискусії пов’язали ці уроки з комерційним зростанням жіночого спорту. Deloitte цього року спрогнозувала, що глобальні доходи від жіночого спорту сягнуть щонайменше 3 млрд доларів у 2026 році, що на 340% більше, ніж чотирма роками раніше. Лідерами зростання очікуються футбол і баскетбол, на які припадатиме по 35% світових доходів у цьому сегменті.
Для керівників це означає не лише розвиток стійкості до навантажень, а й уміння вчасно зупинитися та відновити сили. Як зазначила Мантантуоно, саме здатність дбати про себе дозволяє залишатися ефективним у довгій дистанції та подавати правильний приклад команді.
4
