Запропонований у Каліфорнії разовий податок на статки мільярдерів, відомий як Proposition 40, може завдати штату збитків у $39 млрд у поточних доларах, попри очікувані надходження. Такий висновок містить робоча стаття економістів Стенфордського університету Бенджаміна Яроша та Джошуа Рауха, опублікована Національним бюро економічних досліджень (NBER).
Згідно з ініціативою, яка виноситься на голосування 3 листопада, пропонується запровадити разовий 5% податок на чисту вартість активів кількох сотень мільярдерів, які були резидентами штату станом на 1 січня 2026 року. Сплатити його потрібно буде у 2027 році, а ті, хто обере розстрочку на п'ять років, заплатять більше. Нерухомість, пенсії та більшість пенсійних рахунків, як правило, не включатимуться до бази оподаткування. Прихильники ініціативи розраховують залучити $100 млрд, 90% з яких планується спрямувати на охорону здоров'я.
Натомість Ярош і Раух, які працюють у Hoover Institution при Стенфорді, оцінюють реальні надходження у $30 млрд з діапазоном від $28 млрд до $36 млрд. Це менше третини очікуваної суми. Головна причина — мобільність мільярдерів. Дослідники використали рейтинги Forbes, звіти про нерухомість та публічні заяви про переїзд. За їхніми оцінками, від'їзд мільярдерів уже скоротив майже 30% потенційної податкової бази. Семеро мільярдерів, які публічно залишили Каліфорнію, володіють статками приблизно на $540 млрд. Серед них — Пітер Тіль та співзасновники Google Ларрі Пейдж і Сергій Брін.
Ще одним фактором дослідники називають ризик того, що суди можуть визнати податок неконституційним, що змушує дисконтувати залишок бази. Попередній аналіз авторів у Hoover Institution прогнозував близько $40 млрд надходжень і чистий збиток для штату у $25 млрд, тож нова оцінка є суттєвішим погіршенням.
Основна проблема, на думку економістів, полягає не в одноразовому зборі, а в тому, що відбувається після нього. Вони оцінюють втрати доходів від податку на прибуток через від'їзд мільярдерів у $1–3,5 млрд на рік. Якщо ці втрати триватимуть нескінченно, майбутній дефіцит перевищить одноразові надходження від податку на статки на $38,9 млрд у поточних доларах. Дослідники провели 100 тисяч симуляцій із різними припущеннями щодо доходів і ставок дисконтування, і 85% з них дали чистий збиток для штату.
Водночас ці оцінки є прогнозами, а не вже втраченими грошима. Податок базується на резидентстві станом на 1 січня 2026 року, тому сама публічна заява про переїзд не визначає, чи хтось сплачуватиме його. Економісти, які брали участь у розробці ініціативи, стверджують, що деякі гучні «втікачі», зокрема Брін, імовірно, залишалися податковими резидентами Каліфорнії на цю дату через збережені зв'язки зі штатом. Профспілка SEIU–United Healthcare Workers West, яка підтримує ініціативу, заперечила дослідження, заявивши, що мета заходу — запобігти колапсу системи охорони здоров'я Каліфорнії.
Інші економісти вважають, що втрати не будуть постійними. Окреме дослідження NBER авторства Джаспера Болла, Еммануеля Сеза та Габріеля Цукмана дійшло іншого висновку: навіть у крайньому сценарії, коли всі мільярдери назавжди залишать штат, знадобиться близько 25 років, щоб накопичені втрати податку на прибуток зрівнялися з очікуваними $100 млрд. У серпневій редакції автори підвищили оцінку сплаченого каліфорнійськими мільярдерами податку на прибуток за 2025 рік з $4,1 млрд до $4,3 млрд і розкритикували підхід Стенфорда: нелогічно вважати податок на статки одноразовим, а спричинену ним міграцію — постійною. Якщо нових податків на статки не буде, частина мільярдерів може зрештою повернутися, а нові статки поповнять базу.
Незалежний аналітичний офіс законодавчої влади Каліфорнії пропонує третій погляд: він очікує десятки мільярдів доларів надходжень протягом кількох років і потенційне скорочення річного податку на прибуток менш ніж на $1 млрд.
Дискусія точиться на тлі зростання нерівності в США. За даними Федеральної резервної системи, у другому кварталі 2026 року найбагатший 1% домогосподарств володів рекордними 32,5% сукупного чистого багатства країни проти 31,1% роком раніше, тоді як нижня половина — лише 2,3%.
Навколо ініціативи розгорнулася дорога політична боротьба. Технологічні мільярдери зібрали понад $340 млн на протидію заходу та підтримку пов'язаних ініціатив. Найбільший донор — Брін, який надав понад $100 млн. Серед інших — колишній очільник Google Ерік Шмідт, Пітер Тіль, гендиректор Stripe Патрік Коллісон і гендиректор DoorDash Тоні Сю. Лише за перші 19 днів вересня кампанія опозиції витратила щонайменше $21,2 млн.
Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом також виступає проти податку, аргументуючи, що той може виштовхнути заможних резидентів та їхні податкові платежі зі штату. 9 жовтня він підтримав Proposition 42 — конкуруючу ініціативу, профінансовану Бріном, яка забороняє ретроактивні податки та нові податки штату на особисте майно, фактично блокуючи Prop 40. Ньюсом натомість запропонував національний мінімальний податок для американців із статками понад $100 млн. Prop 42 та ще один контрзахід, Proposition 41, можуть скасувати податок на мільярдерів, якщо кожен із них отримає більше голосів «за», ніж Prop 40.
3
