Міністерство фінансів США запропонувало нове правило, яке суттєво розширює контроль за американськими інвестиціями у високотехнологічні сектори Китаю, Росії, Північної Кореї, Ірану та Куби. Йдеться про вкладення у суперкомп’ютери, штучний інтелект, гіперзвукові системи та біотехнології. Проєкт оприлюднено у четвер, і він має замінити тимчасовий режим, започаткований 2023 року.
Поріг спрацювання — інвестиції понад $50 тисяч. Водночас багато суто фінансових операцій, зокрема купівля акцій, під дію правила не підпадає. Мінфін наголошує, що це лише проєкт: спочатку відомство збере коментарі громадськості, а вже потім ухвалить фінальну редакцію.
Історія питання сягає 2023 року, коли тодішній президент Джо Байден підписав указ про обмеження вихідних американських інвестицій у напівпровідники, квантові обчислення та штучний інтелект, що прямують до Китаю. Згодом Мінфін створив Програму безпеки вихідних інвестицій. У грудні 2025 року Конгрес ухвалив закон, який кодифікував і розширив цю програму, додавши більше технологій і більше країн — зокрема Кубу, Іран, Північну Корею та Росію.
Включення Росії до проєкту сталося через кілька днів після того, як президент Дональд Трамп скасував санкції щодо Росії після дизельної угоди з Володимиром Путіним. У тексті правила Мінфін використав улюблений термін Трампа для штучного інтелекту — «суперінтелект», або SI.
Експерти оцінюють ініціативу як сигнал ринкам. «Правило надсилає важливий сигнал ринкам, що Вашингтон відстежує, куди тече американський капітал і які спроможності він допомагає будувати», — сказав Крейг Сінглтон, старший науковий співробітник аналітичного центру Foundation for Defense of Democracies. За його словами, перевірка вихідних інвестицій «визнає, що капітал може прискорювати військово значущі спроможності так само впевнено, як і передача технологій».
Джейсон Чіпман, колишній юрист Мін’юсту, а нині партнер юридичної фірми WilmerHale, який спеціалізується на кібербезпеці, інвестиційних правилах та експортному контролі, зазначив, що нове правило «вимагатиме суттєвіших програм комплаєнсу для управління ризиками».
Колишній американський торговий чиновник Раян Мадженус, тепер партнер King & Spalding, назвав це «лише першим кроком у досить довгому процесі до змін, які, ймовірно, будуть більш орієнтованими на правозастосування, щоб надати більше зубів програмі контролю за вихідними інвестиціями».
У Пекіні відреагували стримано, але з застереженням. Речниця МЗС Китаю Мао Нін закликала США дотримуватися принципів ринкової економіки й припинити втручання в нормальну економічну та торговельну співпрацю між компаніями. Коментуючи пропозицію додати біотехнології, вона сказала: «Надмірне розширення поняття національної безпеки, дискримінаційні заходи проти конкретних країн і штучне обмеження торговельної, економічної та інвестиційної діяльності не відповідають нічиїм інтересам». За її словами, Китай уважно стежитиме за розвитком подій і вживатиме необхідних заходів для захисту своїх інтересів.
США і Китай — дві найбільші економіки світу — змагаються в економіці й технологіях ще з першого терміну Трампа. Вони обмежували експорт чутливих технологій і критичних товарів одне одному — від китайських рідкісноземельних металів до американських передових чипів — і запроваджували тарифи. Трамп і Сі Цзіньпін минулого року домовилися послабити напругу на час переговорів; цього перемир’я торік продовжили до січня. Але суперечки тривають.
Показовим є нещодавній випадок: у липні Мінфін США оштрафував американську компанію на $200 тисяч за те, що її дочірня структура не повідомила відомству про інвестицію в $92 500 у китайську компанію зі штучного інтелекту та робототехніки. Це ілюструє, наскільки серйозно Вашингтон ставиться до навіть невеликих вкладень у чутливі сектори.
3
