Зростання дохідності облігацій і жорсткіші умови фінансування сповільнять економічне зростання в єврозоні та обмежать перенесення подорожчання енергії у споживчі ціни. Про це заявила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард, повідомляє Reuters.
За її словами, вищі ставки за державними та корпоративними борговими паперами роблять запозичення дорожчими для бізнесу й домогосподарств. Це стримує інвестиції та споживання, а отже, діє як додатковий чинник охолодження економічної активності. Водночас жорсткіші фінансові умови, за оцінкою Лагард, мають і зворотний бік: вони послаблюють механізм, через який зростання цін на енергоносії передається далі в ціни на товари та послуги.
Така позиція важлива для розуміння подальшого курсу ЄЦБ. Регулятор балансує між необхідністю приборкати інфляцію та ризиком надмірно загальмувати економіку. Подорожчання енергії для єврозони є одним із ключових джерел інфляційного тиску, і від того, наскільки швидко воно переноситься у споживчі ціни, залежить, чи потрібні додаткові підвищення ставок.
Ринки тим часом схиляються до думки, що ЄЦБ може знову підвищити відсоткові ставки. Очікування учасників фінансового ринку відображаються в дохідності облігацій: інвестори закладають у ціни боргових паперів імовірність подальшого посилення монетарної політики. Зростання дохідності, про яке згадує Лагард, є водночас і наслідком цих очікувань, і чинником, що сам по собі змінює умови фінансування.
Для бізнесу це означає дорожчі кредити та облігаційні позики, для домогосподарств — вищі відсотки за іпотекою та споживчими позиками. Для урядів єврозони це підвищує вартість обслуговування боргу. Усі ці ефекти проявляються не одразу, а з певним часовим лагом, тому ЄЦБ уважно стежить за тим, як швидко фінансові умови впливають на реальний сектор.
Окремо Лагард наголосила на обмеженні перенесення енергетичних витрат у споживчі ціни. Це означає, що навіть за високих цін на енергоносії частина їхнього впливу на загальний рівень цін може бути поглинена бізнесом або компенсована слабшим попитом. Для центрального банку це полегшує завдання: інфляція, спричинена енергетикою, меншою мірою закріплюється у ціноутворенні на інші товари та послуги.
Водночас така динаміка не скасовує ризиків. Якщо енергетичні ціни залишатимуться високими тривалий час, тиск на витрати виробників може посилитися, а сповільнення зростання — поглибитися. Саме тому ринки уважно стежать за сигналами ЄЦБ щодо наступних кроків із відсотковими ставками.
Заяви Лагард свідчать, що ЄЦБ не має наміру послаблювати пильність щодо інфляції, але враховує побічні ефекти жорсткішої політики для економічного зростання. Подальші рішення регулятора залежатимуть від того, як швидко дорожчі фінансові умови позначаться на кредитуванні, інвестиціях і споживчому попиті, а також від того, чи вдасться утримати інфляційні очікування під контролем.
3
