Криза навколо цифрового банку Ueno за кілька днів переросла у політичну кризу, яка завершилася відставкою президента Парагваю Сантьяго Пенья. Клієнти банку втратили доступ до застосунку ще 3 листопада 2026 року, а вже 5 листопада президент склав повноваження. Сенат одноголосно усунув його з посади, після чого Пенья опинився під домашнім арештом і був обвинувачений у корупції. Посаду президента перейняв віце-президент Педро Альяна, який обійматиме її до 2028 року.
Ueno засновано у 2021 році як цифровий кредитор, і банк заявляє про близько трьох мільйонів клієнтів. Центральний банк Парагваю 2 листопада помістив установу в режим резолюції, оскільки коефіцієнт платоспроможності впав менш ніж до половини законного мінімуму. Голова центрального банку Карлос Карвальйо 3 листопада подав у відставку і також був обвинувачений у корупції. Центральний банк наголошує, що проблеми обмежуються лише Ueno, а система гарантування вкладів покриває залишки до приблизно 38 тисяч доларів.
Фінансові ризики накопичувалися задовго до краху. За даними звіту наглядового органу від червня 2026 року, Ueno мав близько 146 мільйонів доларів кредитів фірмам групи Vázquez. Водночас банк утримував близько 850 мільйонів доларів державних коштів, зокрема 355 мільйонів доларів від соціального фонду IPS. Внески IPS зросли після послаблення правил у 2023–2024 роках, що, за наявними даними, відкрило банку доступ до значних бюджетних ресурсів.
Окремо журналісти звертають увагу на зв’язки з урядом. Технологічна компанія ITTI, що належить групі Vázquez, отримувала дедалі більше державних контрактів після приходу Пенья до влади. Компанія заперечує наявність конфлікту інтересів. Раніше Пенья очолював Banco Basa, пов’язаний із Оракіо Картесом. За інформацією, президент мав 1,58 відсотка акцій холдингу Ueno, а його брат вийшов з акцій, пов’язаних з Ueno, у 2025 році. Сам Пенья заперечує будь-які правопорушення.
Вкладники, чиї заощадження опинилися заблокованими, вийшли на протести. Поліція застосовувала перцевий балон і гумові кулі. Саме ця хвиля незадоволення, за наявними даними, перетворила банківські проблеми на політичну кризу, адже питання доступу до власних грошей стало центральним у суспільній дискусії.
Криза викликала порівняння з часами фінансового краху 1995–1998 років, коли було закрито 13 банків і 35 фінансових компаній. Водночас Парагвай останніми роками демонстрував економічне зростання: МВФ прогнозує зростання на рівні 4,4 відсотка у 2026 році після 6,6 відсотка у 2025-му. Країна отримала інвестиційний рейтинг від Moody’s у 2024 році та від S&P у 2025-му, а 23 жовтня приєдналася до ініціативи Pax Silica на чолі зі США.
Тепер, за словами оглядачів, під питанням опиняється образ Парагваю як «Дубая Південної Америки». Відкритими лишаються питання регуляторного захоплення, тобто того, наскільки наглядові органи були незалежними від інтересів банку та пов’язаних з ним осіб. Не менш важливо, чи підуть за кризою реальні реформи, чи лише перестановки в партії.
Джерело: fortune.com
2
