Для державних фінансів питання міжнародних посилок тепер вимірюється не лише потенційними податковими надходженнями, а й доступом до зовнішнього фінансування. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Верховна Рада має ухвалити закон про скасування ПДВ-пільги до жовтня. Він публічно оцінив пов’язану з виконанням умов виплату приблизно у €4 млрд.
Офіційний графік Єврокомісії дає точніший орієнтир: другий транш макрофінансової допомоги становить приблизно €3,7 млрд і очікується у вересні за умови виконання відповідних вимог. Перші €3,2 млрд Україна отримала 25 червня. Ще один транш у €1,45 млрд запланований до кінця року, якщо програма залишатиметься на погодженій траєкторії.
У меморандумі з ЄС реформа посилок записана як конкретний крок. Для першого траншу достатньо було подання законопроєкту, для другого — потрібне ухвалення закону, що скасовує податкову пільгу для міжнародних посилок, за винятком товарів безпекового й оборонного призначення. Це робить голосування у Верховній Раді елементом управління ліквідністю державного бюджету.
Внутрішній фіскальний ефект також помітний. Нині комерційні товари в міжнародних поштових та експрес-відправленнях до €150 звільняються від ПДВ. Законопроєкт №15112-д пропонує нараховувати 20% із першого євро, а великі маркетплейси мають збирати податок під час продажу. Митний законопроєкт №15460 покликаний забезпечити технічний обмін даними та процедури.
За даними Мінфіну, у 2025 році загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень становила 167,3 млрд грн. Неоподатковані через пільгу товари оцінено у 92,9 млрд грн, або 55,5% загального обсягу. За перші сім місяців 2026 року ринок сягнув 136,3 млрд грн, із яких 56,8 млрд грн залишилися без оподаткування через поріг.
Міністерство очікує близько 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету. У масштабі всіх державних доходів це не вирішує проблему дефіциту, але створює додатковий внутрішній ресурс і водночас виконує вимогу зовнішнього кредитора. Для України, яка фінансує оборону за рахунок власних доходів і використовує партнерську підтримку для інших пріоритетних видатків, така комбінація має пряме значення для бюджетного балансу.
Другий аргумент — конкуренція. Українські виробники та ритейл сплачують ПДВ, тоді як імпорт до €150 отримує пільгу. Скасування порогу прибирає цю різницю, хоча не усуває інших переваг великих міжнародних платформ. У короткій перспективі логістичний сектор очікує певного зниження частини B2C-потоків і витрат на перебудову систем.
26 серпня парламентський комітет знову рекомендував №15112-д до ухвалення. Навіть після голосування Мінфін не планує запуск раніше 1 січня 2027 року. Отже, фінансовий ефект розділений у часі: для ЄС важливе осіннє юридичне рішення, а для бюджету й ринку фактичні податкові надходження почнуться після технічного запуску системи.
