Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив, що безладні коливання курсу японської єни можуть дестабілізувати світові фінансові ринки. Його заява прозвучала на тлі посиленої волатильності на валютних ринках, коли інвестори уважно стежать за діями центральних банків та макроекономічними даними.
За словами Бессента, різкі та непередбачувані зміни обмінного курсу єни створюють ризики не лише для Японії, а й для всієї глобальної економіки. Він наголосив, що надмірна волатильність може спотворити торговельні потоки, вплинути на вартість капіталу та підірвати довіру інвесторів до ринкових механізмів. Міністр закликав до тіснішої координації між фінансовими відомствами провідних економік, аби запобігти хаотичним рухам, які можуть мати ланцюговий ефект.
Питання стабільності єни набуває особливої ваги на тлі зростаючого тиску на ринок державних облігацій США. Державний борг Сполучених Штатів сягнув 40 трильйонів доларів, а дефіцит федерального бюджету цього фіскального року може становити близько двох трильйонів доларів. Лише витрати на обслуговування боргу сягають трильйона доларів щорічно, що змушує Казначейство активно залучати кошти з ринку облігацій.
Водночас, як зазначають аналітики, технологічні гіганти, що інвестують у штучний інтелект, продовжують активно випускати власні боргові зобов'язання, попри зростання вартості запозичень. Бессент, який називає себе головним продавцем американських облігацій, раніше звертав увагу на те, що корпоративні емітенти у сфері ШІ майже не зважають на рівень дохідності, оскільки очікують надзвичайно високої віддачі від своїх інвестицій у дата-центри та інфраструктуру.
Обсяг емісії інвестиційних корпоративних облігацій США з початку року до липня становив близько 1,7 трильйона доларів, що на 27% більше, ніж торік. За прогнозами, цей показник уперше може перевищити два трильйони доларів. Такий потік боргових зобов'язань зазвичай вимагає вищої премії за ризик, однак попит на облігації, пов'язані зі штучним інтелектом, настільки високий, що спред дохідності залишається стиснутим.
Як пояснюють експерти, ринок адаптується не через зростання корпоративних ставок відносно казначейських паперів, а через підвищення дохідності самих державних облігацій. Капітал, що спрямовується в корпоративний борг, не надходить до скарбниці, тому дохідність казначейських облігацій змушена зростати, щоб урівноважити ринок. Це створює класичний ефект витіснення, який може посилити тиск на державні фінанси.
Зростання дохідності казначейських облігацій також пов'язують із рекордним дефіцитом бюджету, вищими цінами на нафту та стійкою економікою США, що тисне на інфляцію. Дані міжнародних потоків капіталу свідчать, що іноземні приватні покупці за останній рік придбали більше корпоративних облігацій США, ніж державних. Це явище привернуло увагу як очільника Казначейства, так і голови Федеральної резервної системи Кевіна Варша, який на конференції в Джексон-Хоул згадав про безпрецедентні обсяги капіталу, що спрямовуються в інфраструктуру штучного інтелекту.
Водночас ринок починає виявляти ознаки втоми після поглинання такого обсягу боргу за короткий час. Аналітики S&P Global попереджають, що інвестори з обережністю ставляться до швидкого зростання кредитного плеча у компаній, які раніше вирізнялися стабільним грошовим потоком. Це може призвести до подальшого підвищення премій за ризик та посилення волатильності на світових ринках.
