10.08.2026Українське ділове медіаОстанні новини

Затяжний торг за Ормуз продовжує ризик для нафти, фрахту й страхування

Іран пов’язав повне відкриття протоки зі скасуванням блокади, санкцій і виведенням сил США. Бізнес отримує часткове відновлення потоків, але не довгострокову передбачуваність.

Затяжний торг за Ормуз продовжує ризик для нафти, фрахту й страхування
NAVCENT Public Affairs / U.S. Central Command / DVIDS

Ормузька протока повернулася в центр бізнес-ризиків не тому, що рух повністю зупинився, а тому, що його майбутні правила знову стали предметом великого політичного торгу. Для трейдерів, перевізників і страхових компаній це принципова різниця: фізичний потік може існувати сьогодні, але контрактні рішення приймаються на місяці вперед.

The Wall Street Journal повідомляє, що Дональд Трамп був готовий зробити повне відкриття протоки головним критерієм завершення війни з Іраном навіть без окремої ядерної угоди. Це могло б зменшити енергетичний ризик і дати Білому дому зрозумілий політичний результат. Але 8 серпня Тегеран виставив новий пакет умов.

Іран хоче припинення американських погроз, постійного завершення війни проти Ірану та його союзників, скасування морської блокади й виведення сил США з району країни. До цього додано вимоги повної компенсації воєнних збитків, зняття санкцій і розмороження іранських активів.

Це змінює часовий горизонт ризику. Якби питання стосувалося лише технічного режиму проходу, ринок міг би швидше оцінити нові правила. Коли ж доступ до протоки пов’язаний із санкціями, військовою присутністю та компенсаціями, переговори стають значно складнішими, а ймовірність різких змін зростає.

Масштаб маршруту робить цю невизначеність глобальною. За даними EIA, у першому кварталі 2026 року через Ормуз проходило близько 14,6 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. У четвертому кварталі 2025 року — близько 20,7 млн. Попередні перебої вже сприяли сильній волатильності нафтових цін.

Коли такий обсяг під ризиком, витрати розподіляються по всьому ланцюгу. Судновласники оцінюють безпеку маршруту, страховики — ймовірність воєнних втрат, трейдери — строки доставки та дефіцит окремих сортів, нафтопереробники — доступність сировини. Зрештою частина цих витрат переходить до кінцевого споживача.

При цьому ситуація не рівнозначна повному закриттю. Axios пише з посиланням на американського посадовця, що приблизно 8 млн барелів нафти виходять із Перської затоки через південну смугу протоки в координації з американськими військовими. Це значний потік, який зменшує гостроту дефіциту.

Іран і Оман також наблизилися до домовленості про нові морські маршрути, повідомляє Associated Press. Але Тегеран наголошує, що нова схема не є повним відкриттям протоки. Для бізнесу це означає наявність операційного рішення без повного зняття політичного ризику.

Важливий фактор — американська блокада. США відновили її 14 липня. Наприкінці місяця Трамп заявляв, що вона залишається чинною. Тепер Іран вимагає її скасування як частину угоди. Для Вашингтона блокада — інструмент економічного тиску, тож відмовитися від неї без інших поступок буде політично складно.

9 серпня Трамп сказав Axios, що США знижують інтенсивність протистояння й лише частково ведуть переговори. Він акцентував на економічних проблемах Ірану. Для ринку це може бути позитивним сигналом у короткій перспективі, бо знижує ризик негайної великої атаки. Але стратегічна суперечка залишається.

Іранська позиція теж має економічну логіку. Якщо Тегеран вважає, що Вашингтону відкриття протоки потрібне для зниження цін і політичного виходу з війни, він має стимул вимагати більше. Експерт Eurasia Group Грегорі Брю в коментарі WSJ саме так пояснює жорсткість іранської переговорної лінії.

Для українського бізнесу найбільш відчутні канали — паливо, міжнародна логістика, фрахт та інфляційні очікування. Навіть якщо компанія не працює з Близьким Сходом, її постачальники й перевізники можуть залежати від світових енергетичних цін. В умовах війни в Україні додаткова глобальна волатильність особливо небажана.

Тому оцінювати переговори варто не лише за гучними заголовками про «відкриття» або «закриття». Реальний критерій для бізнесу — чи стане режим проходу стабільним, прозорим і довгостроковим. Поки Іран пов’язує повне відкриття з масштабними політичними поступками, такої гарантії немає.

Часткові маршрути можуть зменшувати гостроту ситуації. Але повне зняття ризикової премії потребує значно більшого: передбачуваного політичного режиму, у якому ні блокада, ні атаки, ні нові вимоги не змінюватимуть правила щотижня. Саме цього бізнес поки не отримав.