Узбекистан відіграв важливу, хоч і непублічну роль у процесі виключення російського мільярдера Алішера Усманова з санкційного списку Європейського Союзу. Про це повідомляє азійська редакція Радіо Свобода, посилаючись на власні джерела. За інформацією видання, у кампанію на підтримку бізнесмена були залучені також інші країни, однак саме Ташкент, за даними журналістів, відіграв одну з ключових посередницьких ролей.
Алішер Усманов — один із найвідоміших російських підприємців, який має значні активи в металургії, телекомунікаціях та медіа. Він потрапив під санкції ЄС після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Європейські обмеження передбачали заморожування активів та заборону на в’їзд до країн блоку. Виключення з цього списку є рідкісним кроком, який вимагає консенсусу всіх держав-членів Євросоюзу.
За даними Радіо Свобода, Узбекистан використовував дипломатичні канали для просування інтересів Усманова. Країна має давні економічні та культурні зв’язки з родиною бізнесмена, який народився в Узбецькій РСР і зберігає там значні інвестиції. Саме ці зв’язки, ймовірно, стали основою для залучення офіційного Ташкента до переговорного процесу. Водночас джерела наголошують, що вирішальну роль у знятті санкцій відіграли не лише зусилля однієї країни, а скоординована позиція кількох держав.
Виключення Усманова з санкційного списку ЄС викликало неоднозначну реакцію в європейських політичних колах. Критики зазначають, що такий крок може підірвати довіру до санкційного режиму та створити прецедент для інших підсанкційних осіб. Прихильники рішення натомість наголошують на важливості дотримання правових процедур та на тому, що санкції мають бути обґрунтованими й переглядатися в разі надання переконливих аргументів.
Для Узбекистану участь у цьому процесі є частиною ширшої стратегії збалансованої зовнішньої політики. Ташкент намагається підтримувати конструктивні відносини як з Москвою, так і з Брюсселем, не стаючи на чийсь бік у геополітичному протистоянні. Водночас країна активно залучає інвестиції та захищає інтереси своїх бізнес-еліт, які мають активи за кордоном.
Історія з виключенням Усманова з санкційного списку ЄС демонструє, наскільки складними можуть бути механізми ухвалення рішень у Євросоюзі, де кожна країна-член має право вето. Закулісна дипломатія третіх країн, зокрема Узбекистану, стає дедалі помітнішим чинником у процесах перегляду санкцій. Це також свідчить про те, що навіть жорсткі обмежувальні режими не є незмінними й можуть коригуватися під впливом політичних та економічних аргументів.
Наразі офіційного підтвердження участі Узбекистану в переговорах від європейських інституцій не надходило. Радіо Свобода продовжує з’ясовувати деталі того, які саме країни та яким чином сприяли виключенню бізнесмена зі списку. Ця справа залишається показовим прикладом того, як приватні інтереси, дипломатія та санкційна політика переплітаються в сучасному світі.
4
