Угорщина заблокувала відкриття двох переговорних кластерів у процесі вступу України до Європейського союзу. За оцінками аналітиків, це рішення не пов’язане з якістю підготовки Києва, а є наслідком двосторонніх політичних суперечок і загальної стратегії Будапешта щодо євроінтеграції України.
Європейська комісія за результатами скринінгу визнала Україну повністю готовою розпочинати переговори за відповідними напрямками. Угорщина публічно не висловлювала зауважень до технічної готовності української сторони. Попри це Будапешт утримує вето на відкриття двох великих тематичних блоків.
Йдеться про Кластер 2, який охоплює внутрішній ринок. До нього входять вільний рух товарів, робочої сили та капіталу, фінансові послуги, право компаній, інтелектуальна власність і захист прав споживачів. Кластер 3 присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Це, зокрема, митниця, оподаткування, цифрова трансформація, соціальна політика, освіта, культура, а також промислова, економічна й монетарна політика.
Експерти наголошують, що відкриття цих розділів стало заручником складних двосторонніх відносин між Києвом і Будапештом. «Позицію Угорщини можна трактувати як спробу Петера Мадяра знайти баланс між відновленням конструктивного діалогу з Брюсселем і збереженням урядової позиції, спрямованої проти прискореного вступу України до ЄС», — пояснює аналітикиня Сніжана Дяченко.
Раніше переговорний процес повністю блокувався за уряду Віктора Орбана. Україна тоді не могла відкрити навіть перший, базовий кластер. Після виборів і приходу до влади прем’єр-міністра Петера Мадяра ситуація частково зрушила з місця.
Завдяки технічним консультаціям щодо прав угорської меншини Будапешт дав «зелене світло» на відкриття кластера 1, а згодом погодив і кластер 6, який стосується зовнішніх відносин. Цьому, за оцінками спостерігачів, могло сприяти розблокування для Угорщини 16,4 млрд євро заморожених коштів ЄС. Офіційні сторони такий зв’язок заперечують.
Водночас надати згоду на кластери 2 і 3 новий угорський уряд відмовляється. Петер Мадяр, попри більш поступливий тон щодо Києва, не є проукраїнським політиком. Ще під час виборчої кампанії він виступав проти швидкого вступу України до Євросоюзу.
В Угорщині залишаються високі антиукраїнські настрої серед населення, якими може скористатися опозиція. Тому, утримуючи вето, новий прем’єр намагається уникнути внутрішньополітичної критики.
Про блокування переговорів за двома кластерами писало Financial Times. За даними видання, команда Мадяра також вимагає не прискорювати процедури вступу України до Євросоюзу. Останні дії Будапешта свідчать про небажання угорської влади остаточно відмовитися від попередньої політики щодо України.
Блокування двох економічних кластерів має для України практичне значення. Це не лише зупинка окремих етапів переговорів, а й сигнал про те, що подальший прогрес залежатиме від політичних домовленостей з окремими державами-членами. Навіть попри технічну готовність Києва, темпи зближення з внутрішнім ринком ЄС можуть сповільнитися.
Для України це означає, що наступні кроки в переговорному процесі потребуватимуть додаткової дипломатичної роботи з Будапештом. Питання меншини, внутрішньополітичні чинники в Угорщині та загальна позиція щодо швидкого розширення ЄС лишаються ключовими перешкодами на цьому шляху.
Угорщина, таким чином, продовжує використовувати питання євроінтеграції України як один з інструментів двосторонньої політики. Попри зміну влади в Будапешті, принципова позиція щодо темпів вступу України залишається стриманою, а погодження подальших етапів переговорів потребуватиме окремих домовленостей.
