Через посилення російських обстрілів автозаправних станцій українські паливні мережі суттєво посилили заходи безпеки та змінили регламент роботи. У липні російські війська значно частіше атакували АЗС, зокрема в тилових регіонах, тому станції зупиняють роботу під час повітряної тривоги, а персонал і обладнання захищають бетонними плитами, мішками з піском, габіонами та антидроновими сітками.
За словами учасників ринку, головна зміна — жорсткіше дотримання норми про закриття АЗС на час повітряної тривоги. Аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко зазначає, що таку практику можна побачити навіть у Києві. На багатьох станціях окремо огороджують бетонними плитами газовий модуль і газовий балон, а операторські обкладають мішками з піском. Експерт паливного ринку Дмитро Льоушкін розповів, що працівники мереж самі готували мішки з піском і укріплювали ними приміщення.
Найбільша державна мережа АЗС «Укрнафта» також посилила фізичний захист об’єктів. Компанія зводить бетонні укріплення, встановлює захисні сітки, габіони та мобільні укриття для персоналу і клієнтів на станціях із підвищеним ризиком. Працівників забезпечують індивідуальними засобами захисту, зокрема касками та бронежилетами. Якщо безпечна експлуатація конкретного автозаправного комплексу стає неможливою через загрозу для людей, його роботу тимчасово призупиняють.
Особливу увагу захисту приділяють станціям, розташованим неподалік зони бойових дій або кордону з Росією. Там основними засобами захисту є габіони з піском, антидронові сітки та бетонні загородження перед операторськими. Деякі мережі практикують вахтовий метод роботи, тобто регулярну ротацію персоналу. За словами директора консалтингової компанії «А-95» Сергія Куюна, завдяки цьому в прифронтових областях поки немає дефіциту пального чи необґрунтованого зростання цін. Він також оцінює, що близько 80% раніше атакованих АЗС відновлюють роботу. При цьому на станціях, куди вже прилітало, не завжди відновлюють скло у вікнах — часто залишають тимчасові конструкції з фанери. Окремі станції облаштували неподалік укриття, куди персонал швидко переходить під час тривоги.
Окремо мережі шукають способи продавати пальне навіть у разі значних пошкоджень АЗС. «Укрнафта» готує технічне рішення, яке дозволить відпускати паливо, коли станція вже не може працювати у звичному режимі. Одним із варіантів розглядають мобільні заправні пункти — бензовози, з яких можна продавати пальне. Водночас у компанії наголошують, що чинне законодавство України не передбачає використання мобільних заправних пунктів для роздрібної реалізації пального поза межами території стаціонарної АЗС.
Із середини липня Росія почала частіше атакувати АЗС у прикордонних регіонах, зокрема на Сумщині, однак дефіциту палива там не виникло. 27 липня депутат Харківської обласної ради Олександр Скорик повідомив, що через російські атаки на відрізку траси з Харкова до Полтави не залишилося жодної працюючої АЗС. Згодом цю інформацію спростував голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який повідомив про забезпеченість паливом і посилення фізичного захисту заправок. В Офісі президента на тлі збільшення атак розглядають можливість надати АЗС у прифронтових регіонах статус об’єктів критичної інфраструктури, що дозволить спрямувати додаткові ресурси на їх захист.
Тим часом 31 липня багато мереж АЗС підвищили ціни на дизельне пальне. Найбільше зростання зафіксували на станціях, які працюють під брендами OKKO, WOG та «Укрнафта». В OKKO дизель Pulls коштував 95,90 грн/л, дизель Євро — 92,90 грн/л. У WOG преміальний дизель Mustang — 95,80 грн/л, а дизель Євро-5 — до 92,80 грн/л. На АЗС «Укрнафти» ціна на дизель Energy становила 91,90 грн/л, звичайний дизель — 89,90 грн/л.
