Швеція готується встановити новий рекорд на ринку венчурного капіталу: у 2026 році місцеві стартапи, за прогнозами, залучать $5 млрд, тоді як торік цей показник становив $3,2 млрд. Про це свідчить аналіз інвестиційного середовища країни, яка залишається однією з найбільш динамічних інноваційних економік Європи.
Локомотивами зростання називають компанії, що працюють у сфері штучного інтелекту та охорони здоров'я. Серед них — Lovable, яка займається інструментами для генерації коду і оцінюється у $13,3 млрд, розробник сканерів тіла Neko Health з оцінкою $7 млрд та Legora, що створює ШІ-юристів, з оцінкою $5,55 млрд. Ці компанії продовжують лінію попередніх успіхів, таких як Spotify, Klarna і Skype, а ті, своєю чергою, спиралися на досвід післявоєнних промислових і дизайнерських імперій — IKEA, H&M і Tetra Pak.
Швеція має власний термін для компаній, заснованих винахідниками ще наприкінці XIX століття, — snilleföretag, або «геніальні компанії». До них зараховують телекомунікаційного лідера Ericsson, ASEA, яка тепер є частиною ABB вартістю $180 млрд, та Atlas Copco, що залишається однією з найдорожчих публічних компаній країни більш ніж через 150 років після заснування. Ця тяглість, на думку аналітиків, є не просто історичним фактом, а відтворюваним рецептом корпоративного успіху.
Перший складник цієї моделі — дружнє до винахідників середовище. Швеція залишається однією з небагатьох великих країн Європи, де діє «привілей професора»: права інтелектуальної власності на винаходи належать дослідникам, а не університетам. Лише одна лабораторія в Уппсальському університеті створила близько 20 компаній, зокрема Olink, яку 2023 року продали американському виробнику медичних рішень за $3,1 млрд. Країна подає більше патентів на особу, ніж майже будь-яка інша в Європі, має чотири університети зі світового топ-130 і посідає друге місце у світі за інноваційністю економіки за версією Всесвітньої організації інтелектуальної власності ООН.
Другий складник — терплячість до довгих циклів. Попри те що останні технологічні зірки здебільшого працюють у прикладному ШІ, у Швеції розвиваються глибокотехнологічні, промислові та біомедичні галузі, де успіх будується десятиліттями. Країна витрачає близько 3,6% ВВП на дослідження й розробки — більше, ніж будь-де в ЄС. Це підживлює весь ланцюг: від університетського спін-офу, що стоїть за препаратом Leqembi для уповільнення хвороби Альцгеймера, до англо-шведської AstraZeneca, найбільший завод якої розташований у Седертельє. У міру того як ШІ стає дедалі доступнішим, цінність дедалі більше зосереджуватиметься на розв'язанні складних реальних проблем.
Третій складник — культура порядності. Щедра соціальна система, яку іноді хибно ототожнюють із соціалізмом, дає змогу ризикувати: інженер, який залишає стабільну роботу заради власної справи, ризикує кар'єрою, але не медичним забезпеченням родини. Успішні підприємці відчувають обов'язок реінвестувати капітал у нові компанії. Прикладом є Ніклас Адальберт, який на статках від Klarna заснував імпакт-інвестора Norrsken, та Карл-Юган Перссон, голова H&M і онук засновника, який регулярно підтримує шведські стартапи.
Загалом Швеція демонструє зростання, що більш ніж удвічі перевищує прогноз для Німеччини та Франції, за значно нижчого рівня державного боргу. Країна посідає друге місце в ЄС за обсягом прямих іноземних інвестицій, а Nasdaq Stockholm минулого року залучила більше капіталу від IPO, ніж будь-яка інша європейська біржа. Поєднання захисту прав винахідників, високих видатків на R&D та культури реінвестування формує середовище, яке експерти називають найпривабливішим для інвестицій в інновації в Європі.
6
