У Росії регіональна влада почала системно тиснути на бізнес, вимагаючи від підприємств надавати своїх працівників для участі у війні проти України. Компанії, які не можуть або не хочуть відправляти співробітників на фронт, змушені платити значні суми за так званий «підбір кандидатів». Така практика, за даними російських ЗМІ, набула поширення щонайменше з 2024 року і охоплює як приватні, так і бюджетні установи.

Журналісти телеканалу «Дождь» отримали документ під назвою «План відбору кандидатів на службу за контрактом у 2026 році» для Муйського району Бурятії. Джерело, наближене до адміністрації республіки, підтвердило, що цей план є лише одним із прикладів, а аналогічна схема діє по всій території Росії. У документі детально розписано, скільки людей працює в кожній компанії, скільки з них — чоловіки віком від 20 до 60 років, і скільки саме працівників потрібно відправити на війну.

За словами джерела, механізм виглядає так: голова Муйського району отримує «цифру» з республіканського штабу, після чого місцевий штаб розподіляє завдання між підприємствами. Ті компанії, які не готові відправляти своїх співробітників на фронт, можуть укласти контракт з певною фірмою на «підбір кандидатів для СВО». Вартість такої послуги становить 100 тисяч рублів за одну людину, що для місцевого бізнесу є величезною сумою.

Під ці вимоги потрапили навіть бюджетні підприємства. Зокрема, згідно з планом, районна лікарня в Бурятії має надати двох своїх працівників. При цьому в регіоні спостерігається гостра нестача медичного персоналу, що робить такі вимоги особливо болючими для системи охорони здоров'я. Бурятія, за даними «Дождя», є одним із лідерів серед російських регіонів за кількістю мешканців, які беруть участь у війні, і відповідно — за кількістю втрат. Знайти охочих добровільно вирушити на фронт у республіці стає дедалі складніше.

Підприємець із Сибіру, який побажав залишитися анонімним, розповів телеканалу, що вперше зіткнувся з такими вимогами ще у 2024 році. Тоді влада пригрозила бізнесу «несподіваними перевірками» у разі відмови. У 2025 році, за його словами, з'явилася схема з «викупом»: підприємців змушували підписувати договори нібито на пошук кандидатів для відправки на війну, але вже за 450 тисяч рублів за людину. Це свідчить про те, що тиск на бізнес посилюється, а вартість «відкупу» зростає.

Експерти зазначають, що така політика є частиною ширших зусиль російської влади щодо поповнення армії в умовах значних втрат на фронті. Оскільки добровільний набір не дає потрібної кількості людей, регіони починають використовувати адміністративний ресурс, перекладаючи відповідальність за мобілізацію на бізнес. Це створює додаткове навантаження на підприємства, які й без того потерпають від економічних труднощів та санкцій.

Варто зазначити, що раніше начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляв, що Росія не має технічних перешкод для проведення нової хвилі мобілізації, подібної до тієї, що відбулася у 2022 році. Водночас головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський висловив думку, що Кремль навряд чи зважиться на такий крок найближчим часом, але не виключив, що це може статися після 20 вересня, коли відбудуться вибори до Державної думи Росії.

Таким чином, примус бізнесу до участі в комплектуванні армії стає дедалі помітнішим явищем у Росії. Це свідчить про те, що влада намагається знайти нові способи поповнення військ, не вдаючись до офіційної мобілізації, яка може мати негативні соціальні та політичні наслідки. Для підприємств це означає додаткові фінансові витрати або втрату кваліфікованих кадрів, що в довгостроковій перспективі може підірвати економічну стабільність регіонів.